«Прорвати українську оборону російська армія зараз не може, тому терор тилової України зростатиме», — Олександр Коваленко
Нічний терор у Дніпрі — це черговий приклад нової тактики російських окупаційних військ (РОВ) щодо завдання ударів дронами-камікадзе Shahed-136, — пише Олександр Коваленко. — Концентрований терор тилових міст великою кількістю дронів-камікадзе ідентичний килимовому бомбардуванню.
На сьогоднішній день РОВ можуть сконцентрувати для такого удару до 20−25 дронів-камікадзе Shahed-136, що фактично відповідає нальоту фронтового бомбардувальника Су-34 із повним навантаженням авіаційними бомбами ОФАБ-250.
На сьогоднішній день російське командування повністю задоволене результатами такої тактики, щоночі полум'ям охоплено те чи інше велике місто України. Це створює необхідний РОВ ефект залякування та терору.
Якщо хтось думав, що подібне може припинитись завдяки переговорам, то це особисто ваші розумові проблеми — росія ніколи не припинить удари по тиловій Україні, оскільки це невід'ємна частина її доктрини, а мета путіна не мир, а захоплення всієї території нашої країни. Якщо хтось думає, що це все може припинитися водночас, то цього не буде поки ми або не переможемо, або нас не захоплять, після чого почнеться наступний етап терору — геноцид української нації.
У цій ситуації хочу звернути увагу на те, що терор за допомогою дронів-камікадзе Shahed-136 тільки зростатиме, оскільки повільно, але поступово та стійко зростає їхнє виробництво в росії. А тому, невдовзі, концентровані нальоти на міста України можуть бути не аналогом бомбардування Су-34 з повним навантаженням ОФАБ-250, а вже аналогом 2−3-х фронтових бомбардувальників.
Так, я кажу про одноразовий наліт 40−60 та більше Shahed-136 на одне або два міста протягом ночі.
ЗСУ зараз діють на межі свого потенціалу, а часом і за межами людських та технічних можливостей.
У зв'язку з цим питання про насичення України зброєю партнерів, особливо засобами ППО, стоїть гостро як ніколи. Не менш важливим є власне виробництво та форсування в цьому напрямі вітчизняного ВПК навіть важливіше за ту актуальність та гостроту проблеми, яка була у 2022-му, 2023-му, 2024-му…
Також вважаю, що на рівні областей та районів, територіальних громад, так само має проявлятись активність у питаннях підтримки ЗСУ. Це стосується як проблеми аморфності багатьох регіональних діячів, які успішно на 2025 рік забули, що в країні йде повномасштабна війна, так і можливості на державному рівні задіяти внутрішній потенціал для фінансування і часом навіть закупівлі тих чи інших коштів на місцевому рівні.
На прикладі Одеси я наводив приклад, як на рівні місцевої влади та активізації місцевої, скажімо так, еліти, можна сформувати базовий захист міста від нальотів Shahed-136, не кажучи про глибші можливості, але, на жаль, і ах.
У тому самому Дніпрі свого часу не знайшлося жодного пілота, готового на Як-52 перехоплювати розвідувальні дрони РОВ. Прикладів достатньо, щоб підкреслити пасивність місцевої влади будь-якого рівня у питаннях забезпечення своїх міст та населених пунктів базовим захистом.
І йдеться не просто про варіант «Зібралися всім селом на пікап для МОГ» або влаштували вечірку на підтримку ЗСУ в модному клубі, на якій зібрали на допомогу армії 1 тисячу доларів, а за оренду клубу, бухло та співачок ротом витратили 50 тисяч баксів.
Зважаючи на те, що в зоні бойових дій у РОВ немає успіхів, фронт стагнує, а прорвати українську оборону російська армія зараз просто не в змозі, терор тилової України та цивільного населення лише зростатиме. Причому можливостей нарощувати цей терор у росії достатньо, внаслідок чого ухвалення відповідних рішень з нашого боку та адаптація до нових викликів мають відбуватися в кратно більш форсованому режимі".
Фото із сайту https://mediacenter.org.ua/
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
270Читайте нас у Facebook
