Пісні цього композитора, який народився в Ромнах Сумської області 13 травня 1923 року, за радянських часів знали буквально всі. Часто це були пісні, написані до фільмів, які мали приголомшливий успіх у глядачів. І після виходу картини на екран мелодії, що полюбилися, ставали настільки популярними, що їх з ранку до вечора крутили по радіо, виконували в концертах та виспівували на сімейних застіллях.

Ну, а як їх було не співати, якщо вони припадали до душі. Раз та назавжди. «Кавалергарда вік недовгий …» з фільму «Зірка привабливого щастя», «Іветта, Лізетта, Жоржетта …» з «Солом'яного капелюшка», «Ваше благородіє, пані Удача» з «Білого сонця пустелі». Після повернення на Землю легендарний космонавт Георгій Гречко з вдячністю зізнавався йому: «Ваша музика до фільму» Біле сонце пустелі «, стала першою мелодією, яка прозвучала в космосі, тепер кожен раз надихає нас перед польотом …»

Композитором Ісаак Шварц, якому присвячена сьогоднішня розповідь, композитором не народився. Він був звичайним скромним хлопчиком зі звичайної інтелігентної єврейської сім'ї, в якій музичні таланти, на думку батьків, мали тільки дві старші сестри Ісаака — Софія та Марія. Але коли батька родини, професора філфаку Ленінградського університету Йосипа Шварца, спочатку етапували в сталінські табори, а потім розстріляли у Магадані, мама Ісаака — Рахіль Соломонівна, випускниця Київського комерційного інституту, була вислана з дітьми в Киргизію та змушена була піти підробляти на швейну фабрику. А 14-річний Ісаак, якого музиці в основному вчила сестра Софія, й собі знайшов роботу, даючи приватні уроки гри на фортепіано дітям місцевих радянських чиновників.

А ще Ісаак дуже любив кіно. І одного разу влаштувався тапером до кінотеатру, в якому показували німі фільми. Там талановитий хлопчина був помічений кимось з артистів, котрі звернули увагу на його легке виконання класичних творів. На початку війни молодий керівник хору Фрунзенського військового округу відправився на фронт, де в 1942 році був важко контужений у боях під Харковом. Після демобілізації з армії, він приїхав до Ленінграда. І — треба ж було такому статися! — зустрівся з Дмитром Шостаковичем. Знаменитий композитор не тільки допоміг юнакові вступити до консерваторії, але й всі роки оплачував його навчання там, оскільки тоді воно було платним.

Проникливий Шостакович не помилився у виборі учня. Закінчивши консерваторію, Ісаак Шварц написав прекрасну музику до 35 спектаклів та 125 фільмів. Картина «Дерсу Узала» японського режисера Акіри Куросави, музику до якої написав Ісаак Шварц, була удостоєна «Оскара».

«Можу сказати з чистою совістю, — написав якось композитор, — що я ніколи не халтурив у кіно. Втім, як і в театральній роботі. Мені ні за одну свою роботу не соромно …».

Помер він 29 грудня 2009 року у сні у своєму затишному будинку під Санкт-Петербургом. У тому самому будинку, де не раз бували Йосип Бродський і Андрій Миронов, Володимир Висоцький і Булат Окуджава, Павло Луспекаєв і Акіра Куросава. У будинку, де були написані найвідоміші мелодії Шварца …

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.