Після секс-скандалу в Голлівуді жінкам стали більше платити: відверте інтерв'ю Емілі Блант

«Мене почали впізнавати на вулиці тільки після «Мері Поппінс» і «Дівчини в поїзді»

— Емілі, хотіла одразу запитати, як ви ставитеся до недавнього вашого фільму «Дика парочка»?

— А що з ним не так?

— Знаєте, навіть найвідданіші ваші шанувальники вважають, що ваш ірландський акцент, а також акцент вашого партнера Джеймі Дорнана, звучить нав'язливо і неприродно. І це дивно, оскільки Джеймі ірландець!

— Господи, ви вирішили порвати мене на частини! Визнаю, що цей фільм навряд чи можна назвати великою творчою удачею.

— Рада це чути, Емілі! Тепер хочу зізнатися, що це питання було своєрідним тестом. Мені хотілося побачити вашу реакцію на критику.

— Я пройшла тест?

— Безумовно, і ми тепер можемо продовжувати. Мабуть, за винятком уже названого фільму, у вашій кар'єрі не було провалів. Ви підкорили глядачів роллю асистентки Меріл Стріп в картині «Диявол носить Prada» у 2006 році. Потім була «Молода Вікторія» у 2009 році. Величезний комерційний успіх був на боці вашої Мері Поппінс. Фільм заробив в прокаті майже 350 мільйонів доларів. Стрімка кар'єра!

— А ось тут дозволю собі не погодитися з вами. Мій успіх навряд чи можна назвати польотом метеора. Я б сказала, що це був повільний прогрес. І це найкраще ілюструється тим, як люди реагували, випадково зустрівши мене на вулиці або в магазині. Після «Диявол носить Prada» до мене підходили зі словами: «Ваше обличчя мені так знайомо! Ми не вчилися з вами в школі?». «Молода Вікторія» змінила реакцію. Я чула навколо шепіт: «О, це та дівчина з фільму…» Але людям явно важко було згадати моє ім'я. І тільки «Мері Поппінс» і «Дівчина в поїзді» дали помітний результат. «Емілі Блант! Це Емілі Блант!» — звучить тепер, коли мене бачать на вулиці. Однак для цього потрібно не менше 15 років. Отже, навряд чи можна назвати це стрімкою кар'єрою! А вам які з моїх ролей більше подобаються?

— Ага, ми помінялися місцями! Але я відповім. Рита Вратаскі у фільмі «Грань майбутнього», де ви граєте разом з Томом Крузом. Рейчел Вотсон в трилері «Дівчина в поїзді». І Евелін Еббот в «Тихому місці». Ви з вашим чоловіком встигли зняти другу частину до початку пандемії коронавірусу. Багато хто каже, що ця картина є енциклопедією виживання. Чи допоміг вам досвід знімання у ній в боротьбі проти ковіду?

— Вибачте мені, але це запитання звучить дивно. Боротьба нехай і з жорстокими інопланетянами ні в яке порівняння не йде з реальністю. Всі ж ці чудовиська вигадані. А коронавірус справжній! І пандемія — це реальність.

«На карантині я так часто готувала карі, що доньки не витримували»

— Згодна. Тоді поставлю своє питання інакше. Простіше. Як ви і ваша сім'я пережили пандемію? Чим займалися в самоізоляції? Пішли в Zoom, соцмережі?

— Ні, ні, що ви! Це все не моє. Я ось навіть сьогодні не змогла сама приєднатися в Zoom до нашої бесіди. Джон допоміг. Я взагалі не дружу з комп'ютерами, смартфонами та іншої подібною технікою. Мій мозок працює як сито — просіює інформацію, залишаючи лише те, що мені зрозуміло і цікаво. Я намагалася під час самоізоляції більше гуляти. Разом з доньками, звичайно. Хейзел в лютому виповнилося сім, Вайолет 20 червня буде п'ять. Я спеціально залишала вдома смартфон, щоб не відриватися на дзвінки та повідомлення. Ми милувалися деревами, листям, насолоджувалися звуками. Знаєте, часом навіть звуки власних кроків можуть приносити задоволення.

— Ви не любите смартфони?

— Не люблю настільки, що часом зариваються свій під купою речей у шафі, тільки б не чути та не бачити цю штуку!

— Рятували тільки прогулянки?

— Ні, звичайно. На щастя, я люблю готувати. Не завжди виходить, але це не відбиває у мене бажання. Найкраще мені вдається карі. Але під час нашого останнього карантину я так часто готувала це блюдо, що навіть дівчата не витримували. «Карі? Знову?!» — вигукували вони.

— Скільки років ви з Джоном одружені?

— Ми зіграли весілля у 2010 році на озері Комо в Італії. Це прекрасне місце нам показав Джордж Клуні. І він був одним з наших гостей.

— За 11 років шлюбу у вас з'явилися якісь прізвиська?

— Звісно! Ми з Джоном називаємо себе Кранти! Це слово складається з двох перших букв його прізвища і трьох останніх мого прізвища.

— Наскільки мені відомо, в 2015 році ви отримали американське громадянство. І ось уже рік, а то й більше, живете в Лондоні. Не сподобалося в США?

— Не зовсім так. До пандемії ми жили на три будинки. У нас є невеликий будинок на Голлівудських пагорбах. Це район в Лос-Анджелесі. Є таунхаус в Брукліні та дуже мила квартира в Нью-Йорку. Але в кінці 2019 роки ми прилетіли в Європу, тому що і у Джона, і у мене починалися тут зйомки. Вони не встигли закінчитися, коли коронавірус завдав удар. І ми застрягли в Лондоні. Відверто кажучи, я анітрохи про це не шкодую!

Мені здається, що Британія — найкраще місце під час подібних випробувань. У всякому разі, у порівнянні з Америкою. Тут в Британії безумовно теж багато заразилися, було багато жертв. Але в США цифри куди більш жахливі. А ще, думаю, британці краще справляються з будь-якою кризою. Це у нас в крові. Ми зберігаємо спокій. Знаєте, яке найсильніший вираз я почула про пандемію тут за цей рік? «Справи кепські, чи не так?» Уявляєте? Тому мені тут спокійніше.

Читайте також: Дженніфер Гарнер: «За нами мчали 15−20 машин! Я боялася, що ми станемо причиною страшної автокатастрофи»

— Це єдина причина, чому вам в Лондоні подобається більше, ніж в Лос-Анджелесі або Нью-Йорку?

— Ні звичайно. Моя сестра Фелісіті Блант живе за вісім хвилин ходьби від нас. І це чудово. Вона одружена зі Стенлі Туччі (відомий голлівудський актор і продюсер, грав разом з Емілі у фільмі «Диявол носить Prada». — Ред.). До речі, вони познайомилися на нашому з Джоном весіллі. Фелісіті — літературний агент. І вона постачає нас з чоловіком купою книг. Це дуже здорово. Іноді ми не тільки отримуємо задоволення, прочитавши те, що сестра порекомендувала, але ще й знаходимо щось цікаве для майбутнього сценарію. До того ж у Фелісіті та Стенлі двоє дітей майже такого ж віку, як наші дочки. І вони чудово грають усі разом. І нашим дівчаткам дуже подобається вчитися в англійській школі. А ще в Лондоні стільки чудових місць, які я намагаюся показати чоловікові та дочкам. Це не тільки пам'ятки. Зараз, після скасування локдауну, можна вже об 11:00 побачити людей, що сидять перед пабом на вулиці і п'ють пиво. Джона це дивує. А мені подобається. Це чудово!

— У «Тихому місці» залучені неповнолітні актори. Ви з Джоном ніколи не розглядали можливість зняти ваших дівчаток у фільмі?

— О Боже, ні! Господи, благаю, вбережи Хейзел і Вайолет від сцени та кіно!

— Чому ви так до цього ставитеся? Ви поділяєте позицію Кейт Вінслет, яка нещодавно розповіла в інтерв'ю, як всіма силами намагається приховати від своїх дітей, що вона знаменитість?

— Так! Я абсолютно згодна з Кейт і розумію, про що вона тривожиться. Я читала це інтерв'ю. Вона розповідає, що її син-підліток несподівано побачив під час карантину, як його мама виступає на відеоконференції перед 400 учасниками, і всі вони її уважно слухають. Він був вражений тим, що вона так спритно управляється з натовпом. Ми з Джоном вдома взагалі не розмовляємо про роботу. Не вимовляємо слова «знаменитий», «популярний», «відомий».

— Секунду! Повірити не можу, що дві голлівудські зірки, які живуть разом, жодного разу не сказали в присутності своїх дітей слово «знаменитий»!

— Але це правда! Однак всі наші старання недавно мало не пропали. Хейзел прийшла додому зі школи, ми як раз сиділи на кухні, і вона раптом дивиться на мене і каже: «А ти правда знаменитість?» Ми остовпіли. Стало ясно, що хтось із дітей або навіть вчителів сказав дочці в школі, що її батьки знамениті.

— І що ви відповіли?

— Промимрили щось невиразне. Потім я засміялася і сказала: «Ні, не думаю, що я знаменитість… Тобі хтось це сказав?» Хейзел відповіла: «Так». І тут же втратила інтерес до розмови. Ми заспокоїлися, але ситуація була дуже дивна.

— А чому б вам не сказати дочкам, що ви знімаєтеся в кіно? Що ви зіграли Мері Поппінс, і тепер багато дітей в школі вважають, що ви і є ця знаменита няня?

— Ні, ні і ні! Я не хочу, щоб мої дочки відчували найменшу перевагу над іншими дітьми, тому що їхні батьки відомі люди. До того ж Хейзел і Вайолет відмовляються дивитися фільми, в яких я грала.

— Навіть «Мері Поппінс»?

— Так. Ми разом дивилися старий фільм, де Поппінс грала Джулі Ендрюс. І він дівчаткам дуже сподобався. Вони не люблять навіть, коли я використовую макіяж. Вони хочуть, щоб я була тільки їхньою мамою і більше ніким.

— У фільмі «Тихе місце 2» Джон не знімається як актор. Його персонаж загинув у першій частині. І тепер головним героєм-чоловіком став новий персонаж. Його грає зірка серіалу «Гострі козирки» Кілліан Мерфі. Повинна визнати, це дуже сміливе рішення вашого чоловіка. Він не побоявся ввести в картину такого харизматичного актора!

— Джон зробив це, тому що обожнює Кілліана. Іноді мені здається, що мій чоловік любить Мерфі більше будь-кого в цьому світі! Навіть більше мене. Така думка в мене виникла, коли Джон наполіг, щоб я сама виконала небезпечний трюк на зйомках. Це епізод з машиною, яка перевертається кілька разів. І це була найстрашніша сцена у моїй кар'єрі. І коли ми її почали знімати, я подумала: «А Джону взагалі на мене плювати?!» (Сміється).

«Дуейн Джонсон крадькома брав мій телефон, знімав на нього усілякі дурниці та відправляв моєму чоловікові»

— Це насправді був найнебезпечніший момент з тих, в яких ви знімалися?

— У той момент я була в цьому впевнена. Але я не уявляла, що на мене чекає на зйомках фільму «Круїз по джунглях»! Це пригодницька картина студії Walt Disney. Я граю жінку-вчену, яка відправляється в джунглі в пошуках магічного дерева з цілющими властивостями…

— А вашим партнером є Дуейн Джонсон, так?

- Це так, і я дотепер червонію від сорому, коли згадую нашу першу зустріч. Мені здавалося, що Дуейн такий величезний, грубий. І я з'являюся на знімальному майданчику і кричу йому на повний голос: «Ей!» Виходить, буцімто він такий високий, що може мене не почути і не помітити. І тут Дуейн дуже тихо, майже пошепки, ввічливо, інтелігентно відповідає: «Привіт, як справи?» Я трохи крізь землю не провалилася від сорому. Але потім з'ясувалося, що він не такий вже безневинний. Джонсон обожнює розіграші, любить дражнити, підбивати. Він грає у фільмі капітана невеликого катера, на якому ми подорожуємо по річці в джунглях. Оскільки я була далеко від сім'ї, то брала з собою свій смартфон. І ось, повернувшись додому, я виявила, що Дуейн крадькома брав мій телефон, знімав на нього усілякі дурниці та навіть відправляв їх Джону!

— Які дурниці?

— На кшталт тих, що зазвичай старші брати виробляють зі своїми сестрами. Наприклад, він зняв, як я обговорюю з режисером майбутню сцену. У нас дуже серйозна розмова, і тут Дуейн з'являється в об'єктиві, робить круглі очі і корчить пики! Він сущий диявол! Я не витримала і написала йому повідомлення: «Яку нісенітницю ти залишив в моєму смартфоні?!» А якщо чесно, було весело і класно.

— Поставлю банальне запитання — які у вас творчі плани?

— Зізнаюся, я ризикнула спробувати себе як продюсера. Мене тягнуло до цього протягом багатьох років. Якщо чесно, я ніколи особливо не вірила, що на мене чекає успіх на акторському терені. А займатися кіно і телебаченням хотілося дуже. Навіть не знаю, навіщо я це зараз сказала — офіційно ще нічого не затверджено. Боюся наврочити. Але як вже сказала «а»… Коротше, це буде мінісеріал у жанрі вестерну. У мене там має бути роль. Знаєте, мені хочеться з кожним роком все повніше і повніше контролювати весь процес роботи над фільмом. Ось поки спробую себе як продюсера. У майбутньому, можливо, коли дочки подорослішають, займуся режисерською роботою. Приклад Джона мене надихає.

— Боїтеся з віком залишитися без ролей?

— Раніше боялася, приховувати не стану. Але зараз все змінилося. І актриси старше 40 отримують в Голлівуді прекрасні ролі. Повинна визнати, це сталося після виникнення рухів #MeToo (потужний громадський рух, який закликав жертв сексуального насильства і домагань в будь-якій сфері не мовчати, а публічно звинуватити тих, хто використовував гроші і владу, щоб принижувати інших. — Ред.) і Time's Up (рух, який бореться з сексуальними домаганнями в шоу-бізнесі. — Ред.). Спочатку я не вірила в їхню ефективність. Але сьогодні, коли пристрасті вляглися, зміни очевидні. Нам, жінкам, більше не доводиться бути такими, кого ведуть у танці. Змінилися й умови контрактів.

— Вам стали більше платити?

— Так! Жодна студія в Голлівуді не хоче ризикувати. Тому ми отримуємо приблизно стільки ж, скільки й актори-чоловіки.

— А є актори, які зляться через це? Адже це може негативно відбитися на їх гонорари?

— Ні. А якщо такі з'являться, то я їм не заздрю.

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Sophie Heawood / The Sunday Times)

Читайте також: «Краще, щоб мене називали транс-чоловіком»: актриса Елен Пейдж розповіла, як стала Еліотом

Фото в заголовку The Sunday Times

1452

Читайте нас у Facebook