Андрій Антоненко: «Хай тепер ті, хто вигадав нашу історію, думають, як будуть з неї виходити»

«Правоохоронці на чолі з Аваковим, знали, що ми ні до чого, ще тоді, коли закрутили всю цю історію»

— Андрію, питання, хто саме вбив Павла Шеремета, досі залишається без відповіді. Що ви відчули, коли 20 травня президент Зеленський на пресконференції сказав, що він не знає, хто це зробив і що немає стовідсоткових доказів — винуваті ви троє чи ні?

— По-перше, тут я із президентом повністю солідарний, тому що теж не знаю, хто скоїв цей жахливий злочин. Хоча пройшло майже п’ять років з дня вбивства. По-друге, вважаю, що він розуміє, що Аваков втягнув його у брудну гру. Правоохоронці на чолі з Аваковим, знали, що ми ні до чого, ще тоді, коли закрутили всю цю історію.

Щодо моїх почуттів, це обурення, звісно. Коли Аваков і компанія запевняли народ, що нібито у них доказів більш чим достатньо (наприклад, на брифінгу правоохоронці звітували, що відпрацювали 20 тисяч годин відео та майже 44 тисячі абонентських номерів, допитали понад трьох тисяч осіб, провели 180 слідчих дій і призначили 106 експертиз. — Авт.), а через півтора року виявляється, що нічого насправді нема.

Без сумнівів, ця справа сфабрикована. І по закону вони мають за це відповісти. У Кримінальному кодексі є стаття «Притягнення свідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою» (це стаття 372; вона карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. - Авт.). Хотілось би, щоб ті, хто зламав долі нам — людям, не причетним до цього злочину, не просто були звільнені з посад (це занадто легко, вони знов десь пристосуються), а й пройшли той самий шлях, що і ми — психологічні знущання, позбавлення волі, розлуку із рідними. Може, тоді зрозуміють, що накоїли.

— Очевидно, що, коли вас арештували, ви та ваші рідні були шоковані.

— Шок був нереальний.

— А потім? Як складався ваш звичайний день у слідчому ізоляторі? Чим займалися? Як поводили себе щодо вас працівники ізолятора? Вони теж розуміли, що ви, як кажуть, «не при делах»?

— Так точно. Щодо відношення, то з боку й арештантів, й тих, хто безпосередньо працював у ІТТ (ізолятор тимчасового тримання), була повна повага і чітке розуміння, що це наклеп. А поліція себе поводила дивно: забороняли теплі речі й засоби гігієни, не пускали на побачення з рідними.

— Невже не можна було передати навіть якийсь светр?

— Передавали, але ж, оскільки я військовий (Андрій з липня 2017 року проходить військову службу за контрактом у Силах спеціальних операцій ЗСУ. — Авт.), у мене фактично нема цивільної одежі. Тому передавали, наприклад, флісові кофти, а їх забороняли, мотивуючи, що вони не того кольору.

— Жорстко. Якими були умови перебування?

— Харчування було досить нормальне. Проте схуднув на 12 кілограмів. Ще від стресу у перші два тижні почали хрустіти всі кістки. А з умовами, звісно, жах. Вікно формально є, і навіть велике. Але це два товстенних, десь 15 сантиметрів, оргскла, всередині якого решітки. Скло замазане, ти неба не бачиш взагалі. Освітлення вдень занадто темне, як у купе потягу ввечері. А вночі, навпаки, занадто яскраве, щоб комфортно спати. Тому зараз маю стандартний тюремний набір — проблеми із зубами (мінус шість зубів) та зором. Зір погіршився тому, що в камері маленький простір та темрява. Зараз хоч трошки можу сфокусуватися. А перші дні після неволі мене так хитало, що доводилося пити солодке, щоб не втратити свідомість. Два рази реально було…

Взимку там доволі прохолодно. Вони щілини на зиму газетами запихають, щоб не дуло, а влітку газети дістають і відкривають з тієї сторони фрамугу. Влітку бувало і плюс 40.

— Скільки людей було з вами в камері?

— Сиділи удвох.

— Ви знали про шалену підтримку людей?

— У мене був телевізор, тому знав. На Новий рік під входом в ІТТ музиканти влаштували концерт — було дуже круто, аж до сліз.

Коли у людей шок трохи спав, вони почали все аналізувати. Ніхто з тих, хто знає особисто мене, Юлю і Яну, в це не повірив, тому що було очевидно: це все брехня, на відео не ми, що це свавілля з боку держави, причому свідоме. Питання: навіщо і за що? Ну, а навіщо — ми розуміємо.

— І навіщо?

— Аваков дуже тримається за посаду. А президент Зеленський поставив йому завдання розкрити цей злочин. І ось вони побігли доповідати, що все зроблено.

«За багатьма стежили, багато кого прослуховували. Ви про це просто не знаєте»

— На пресконференції Зеленський сказав: «Якщо засудили незаконно, то ви знаєте, я буду серйозно говорити з Аваковим, чи він може залишитися в такій ситуації. І він це знає, і ми розуміємо складність цього процесу». Тобто тепер Аваков «повинен закінчити справу Шеремета».

— Ну ось так от.

— Коли все це сталося, ви були готові до найгіршого варіанту розвитку подій, тобто до позбавлення волі на довгі роки?

— А чому я маю бути до цього готовий, якщо ані я, ані дівчата не причетні до вбивства? Хай краще ті, хто вигадав нашу історію, думають, як будуть з неї виходити.

— Багато людей впевнені, що вас «призначили» винуватими. У вас є якась зрозуміла версія, чому «вибір» припав саме на вас і дівчат? Знаєте, хто замовник?

— Ну опинились ми якимось дивом у цієї справі. Як на мене, це спрямована дискредитація Збройних Сил України.

— Але ви там далеко не на перших ролях.

— Проясню свою думку. Я відома публічна особа в Силах спеціальних операцій — займаюсь їхньою рекламою та рекрутингом. У цьому середовищі мене знають дуже-дуже багато людей. Ще я відомий як музикант. Юля досить відомий дитячий хірург. Яна — військовий медик. І ще ми троє волонтери, які багато разів їздили на фронт.

До речі, у правоохоронців був цілий кастинг щодо тих, кого намагались притягнути до справи. І всі безпосередньо зв’язані зі Збройними Силами — волонтери та добровольці.

— Тобто були ще «претенденти»? На вашому місці могли опинитися інші люди? У цю халепу могла потрапити фактично будь-яка особа, більш-менш схожа на тих, хто на відео?

— Саме так. Пам’ятаєте, спочатку хотіли повісити це все на подружжя Грищенків (за підозрою у підготовці вбивства жителя Івано-Франківської області 24 вересня 2019 року затримали учасника АТО Владислава Грищенка, його дружину Ірину — 5 листопада; вони нібито зробили вибухівку та 13 липня 2018 року прикріпили її до автівки жертви, однак та помітила вибуховий пристрій. Потім правоохоронці сказали, що подружжя виглядає схожим на тих, хто зафіксований на відео біля дому Шеремета. — Авт.), котрі взагалі виявились не причетними ні до чого?

— Пам'ятаю. Окрім них, ще хто?

— Я був ошелешений, коли побачив прізвища. Не можу зараз їх називати. До речі, тоді була проведена купа обшуків у відомих волонтерів, військових і ветеранів АТО. За багатьма стежили, багато кого прослуховували. Ви про це просто не знаєте.

Наприклад, мене прослуховували у 2018−2019 роках. Але влітку 2019-го прослуховування було зняте. Тобто виходить, що ми вже не фігурували у цій справі. Потім узнав, що за два тижні до арешту вели негласні слідчо-розшукові дії (НСРД).

— Ви відчували стеження?

— Ні. А звідки я міг про це знати і взагалі чому мав про це думати? Я нормальна законослухняна людина, у мене родина, робота, спорт, музика. А виявляється, що увесь цей час за мною слідкували.

Коли ми знайомились зі справою, я прочитав один документ: «Просимо надати дозвіл на НСРД, оскільки на цей момент, за урахуванням зібраних матеріалів, нема підстав висувати підозру». Датований 18 листопада 2019 року. Розумієте?

— Ні.

— І я не розумію. Тобто їм треба було притягнути будь-кого. Так воно і вийшло. До речі, Аваков заявив про наше затримання, ще коли навіть вони ще до слідчого судді з цим не звернулися. Хіба це не тиск на суд?

«Є довідка від лікаря, що функція ходи не була порушена, що я не кульгаю й у 2016 році не кульгав»

— Спершу слідство називало організатором вас, а мотиви вказувало такі: «Захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості». Тобто, вибачте, це навіть нацизм.

— Вони намагались виставити мене як нациста. Але де нацисти, а де я? Щодо культу величі арійської раси, це взагалі маячня. Я виріс в єврейському районі Києва Євбаз (Єврейський базар) серед євреїв. У мене дід польський єврей. Бачите у мене тату на нозі — зірка Давида. У мене є футболки із зіркою Давида. У всіх нацистів таке, правда?

— Антон Геращенко стверджував, що вашою метою було створення «вкрай резонансної події з метою подальшого провокування численних акцій протесту». Через деякий час він вже розповідав, що мотив трішечки інший — взагалі дестабілізація ситуації в Україні. Саме тому, мовляв, найбільш ефективним варіантом визначили вбивство публічної особи. Але дестабілізації не сталося. Незрозуміло також, до яких саме протестів мало призвести вбивство, яка кінцева мета такої дестабілізації й хто її бенефіціари.

— Після того, як початкова версія розвалилося, вони придумали дестабілізацію. Знаєте, це як коли гадки не мають про мотив, пишуть — «вбивство на підґрунті раптової неприязні». Вони вже відкрито ліпили горбатого, просто щоб було що-небудь.

— Ви з Шереметом були знайомі?

— Я взагалі не знав, хто він. Про цю новину дізнався з інтернету. Мене це обурило, я ще дружині тоді сказав: «Офігіти, вже підривають машини у центрі міста». Оскільки це сталося неподалік від нашої дитячої поліклініки, ще додав: «Слава Богу, що ми із дітьми не пішли в поліклініку». Якби я знав ту людину, реакція була б іншою. Ще раз повторю для ваших читачів — мене обурило, що підірвали машину там, де я ходжу з дітьми. І все.

— Чому, на ваш погляд, на тому «історичному» брифінгу було стільки сирих доказів? Куди поспішали правоохоронці? Навіть люди, далекі від криміналістики, розуміли, що слідству не вистачає аргументів.

— Це була така собі спроба замість правосуддя зробити шоу. Суто пропагандистська акція. На той момент мало хто зі слідчих вірив в нашу причетність. Вони раніше перевіряли мене виключно на підставі того, що мій телефон напередодні перебував на вулиці Гончара і я служу в ЗСУ. Юлю — тому що вона неподалік працює і їздить в АТО. Все. Більше нічого на нас не вказувало.

Потім про нас згадали і зробили так звану психологічну експертизу. Фейкову, зрозуміло. І сказали, що психологічний портрет (вдумайтесь!) осіб на одному відео збігається з психологічним портретом осіб на іншому відео.

Потім експерт — британський тренер по карате Айвон Бірч — написав щось про нашу ходу. Але ми досі не знаємо що точно, бо оригінал англійською мовою загубився. Його нема в матеріалах справи. Існує тільки якийсь український текст, під яким стоїть підпис цього Бірча, який не знає мови. Наскільки нам відомо, його привезли таємно 11 грудня 2019 року сюди, він поставив підпис, і так само вивезли назад.

Еталонні відео (використані для порівняння оригінали відеофайлів 2019 року, на яких нібито зображені справжні Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко. — Авт.) теж зникли.

Що їм було робити? Не казати ж правду! Ось і зробили детективну історію, щоб народ повірив. До речі, ще ж була байка про те, що я на Хeрсонщині, виявляється, підривав електроопори (21 листопада 2015 року поблизу Чаплинки сталося два вибухи, якими було пошкоджено електроопори. — Авт.) і дружу з громадянином на прізвисько Нацик, нібито організатором підриву. А я там ніколи не був. Та й Нацик зі мною не був тоді знайомий і у тій справі ніяк не фігурує, навіть як свідок.

Набрехали, що я мешкав поблизу місця злочину. Ну, якщо вулиця Старовокзальна, де ми зараз знаходимось, і вулиця Івана Франка — це «поблизу», тоді слід підозрювати 200 тисяч осіб.

Хтось придумав єресь про те, що особа на відео кульгає, і що на це, мовляв, «звернули увагу експерти». Але в офіційних документах експертів нічого про це немає.

— Ви кульгали насправді?

— Ніколи в житті. Є довідка від лікаря, що функція ходи не була порушена, що я не кульгаю й у 2016 році не кульгав. Що найцікавіше — людина на відео теж не кульгає. Чому це було придумано — я не знаю.

«Своєї мети постановники шоу досягли»

— Геращенко казав, що ходу не можна підробити, це як відбитки пальців. Цитую: «Основний аргумент — сукупність його рухів тіла, відстежених від і до, а також цілий ряд інших непрямих доказів. Ще раз повторю: якби експерти не підтвердили, що хода Кузьменко та Антоненко схожа з ходою вбивць, їх ніхто не чіпав би, вони жили б і далі своїм життям».

— Так він усій країні це говорив. Хто перевіряв взагалі мою ходу? Я не знаю навіть, як це прокоментувати.

Навіть божевільну версію про «бермудський трикутник» придумали. Що злочинці десь зникли в районі дому, де я жив до 2006 року. А потім у суді ми побачили, що вони нікуди не зникли й пішли у бік Львівської площі. І судді це помітили.

Слідчі заявляли, мовляв, Антоненко живе неподалік і досконало знає місцевість. О’кей, поговорімо. Я тут живу понад сорок років. Так, ідеально знаю місцевість. Питання в іншому. Тоді навіщо «розвідниця»? Це перше. І друге. Чому ті люди пішли якимось дебільними шляхами? Чітко зрозуміло, що вони не місцеві. Я ще тоді казав слідчим: «Зайдіть до моїх колишніх сусідів і просто запитайте: «Як ви зазвичай ходите ось звідти до туди?» І ви побачите маршрут. А потім я скажу. І це буде теж саме, що і вони казали. Тому аборигени підуть саме так, а не якось інакше.

Потім налили бруду на Грищенків, які взагалі до нашої справи жодного відношення не мають. І наші справи не схожі зовсім. Від слова взагалі. Нічого спільного, окрім слів «бомба», «магніт» і «жодних доказів». Бомби геть різні.

А найбільш бридка маніпуляція — це публічно транслювати прослуховування телефонних розмов Юлії Кузьменко. Такі собі балачки, де вона взагалі, якщо прислухатись, нічого поганого не говорить. Трохи дивакуваті речі, як метафори, говорять її співрозмовники, а вона — ні, навіть заперечує. Але усі ЗМІ написали, що вона хотіла обстріляти Київ «Градами» і викрасти дітей Марусі Звіробій. Після чого в ефірі у Шустера лунала така ахінея, мовляв, ми уп'ятьох (разом із Грищенками) «готували теракти у Києві та подальшу дестабілізацію».

Отже, своєї мети постановники шоу досягли. Народ почув, що доблесний міністр, заступник голови Національної поліції — начальник кримінальної поліції Коваль разом із Геращенком і Шевченком позбавили киян небезпеки бути обстріляними з реактивної артилерії. Докази вже не були потрібні.

— Ви поліграф проходили?

— Ні. Ми не відмовлялись від поліграфа. Ми взагалі ні від чого не відмовлялись. Але завжди вимагали незалежної експертизи.

Ми відмовлялися від співпраці з Ірхіним (завідувач відділу психологічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, колишній полковник міліції, саме він був головою комісії експертів з ідентифікації за ходою та психологією. — Авт.), який сфабрикував психологічну експертизу, на якого потім комісія Мін'юсту наклала дисциплінарне стягнення. По суті, це фальсифікація, відсебеньки, створена історія, яку вони подали як доказ.

— Скільки зусиль витрачено на це все…

— Це жах якийсь. Так сам Ірхін потім сказав журналістам: «Я взагалі здивований, чому мій висновок взяли як доказ».

— На моє запитання про те, що «на відео чоловік та жінка майже однакового зросту, а на фотографіях, яких повно в соцмережах, Антоненко значно вище за Кузьменко», Геращенко відповів, цитую: «Це не аргумент. У нас є й інші фотографії, які ми покажемо пізніше. Там їх зріст практично однаковий. Справа, звичайно, у ракурсі».

— Геращенко зазвичай вигадує і маніпулює. Вони на брифінгу заявляли, що у них нібито є там щось ще, причому багато. За півтора року ми щось побачили? Підтверджень того, про що вони говорили під час інтерв’ю, пресконференцій, виступів на телебаченні, у суді немає.

До речі, Борислав Береза тоді перший виклав порівняльні фото того чоловіка і мої, взяті з соцмереж і зроблені в той самий час, де видно, наскільки я відрізняюсь і по вазі, і по статурі, і по обличчю. На брифінгу вони розповіли про антропометричні дані цих людей. Спочатку казали, що зріст чоловіка — 165−175 сантиметрів з урахуванням взуття і головного убору. Коли мене привезли в ІТТ, мій зріст був 184−185 сантиметрів у взутті. А на відео чоловік і жінка майже однакового зросту. Зріст Юлі — 166 сантиметрів. Наша з нею розбіжність у рості настільки очевидна…

Про форму бороди писали, мабуть, усі. У мене є фотографії, зроблені напередодні та наступного дня. Форма бороди геть інша. На купі моїх фото в різних ракурсах і в різному освітленні — те ж саме. У тієї людини поголені щоки, борода-еспаньйолка, з-під капелюха виглядає чорне волосся. А у мене потилиця і скроні поголені. Так що те, що вам намагався доказати цей великий детектив, — банальна вигадка.

Тепер порівняйте статуру. Ось фото того чоловіка і моє. Майже в один день.

— Він сутулий, пухкий якийсь, а ви спортивний.

— Подивіться на стегна.

— Різниця очевидна.

— Ще у нього плечі набагато більше, ніж у мене. У нього рівні і квадратні, а в мене покаті, під нахилом. І моя шия набагато довше.

— «Ракурс не той».

— Так. І «гра світла».

«Вони забрехались так, що вже не знають, що казати»

— Поліція отримала не всі відеозаписи з камер на місці події. Деякі з них були вилучені Службою безпеки та зникли. Про «підчищені» камери першим розповів Аваков у 2016 році. Він звертався до глави СБУ Баканова з проханням провести службову перевірку і встановити, хто знімав ці відеокамери та чому записи не були передані в поліцію. Напевно, записи саме з цих камер спостережень можуть пролити світло на справу. Ви щось знаєте про це?

— Думаю, якщо вилучені ці камери, то там як раз чітко видно, хто там, і що то явно не ми. Ці записи можуть бути ключовими. Однак, в суд не представлено жодної інформації про те, що це конкретно за відео і чому вони загубились. Але з документів видно, що відео з метро загубила саме поліція — слідчий Бирко вирішив їх пошукати лише через рік, коли «потяг вже пішов». Стерли відео.

— МВС потім натякала на причетність до вбивства співробітників СБУ і що у вас нібито є контакти з ними. Аваков стверджував, що «у розмовах телефоном підозрювані обговорювали між собою покровителя, який їх має витягнути та захистити».

— Звісно, що ніяких контактів із СБУ у мене не було і немає. Я штаб-сержант Сил спеціальних операцій. Щоб попасти до нас на службу (оскільки я сам займаюсь безпосередньо набором людей), треба стільки перевірок пройти. Якби щось було, у нас би знали.

— До речі, ви зараз не звільнені з армії?

— Ні, я діючий військовослужбовець.

— Тобто на вашій роботі не було сумніву, що ви не злочинець?

— Так точно.

— На ваш погляд, чому після того гучного брифінгу правоохоронці взагалі зайвий раз не виходять із публічними заявами щодо справи Шеремета? Більше ніякого шуму не було. Їм нема що сказати?

— Вони забрехались так, що вже не знають, що казати. Вже через півтора місяця після брифінгу Рябошапка заявив, що нема ніяких доказів, що ми — саме ті люди з відео. Потім його звільнили. Через деякий час його колишній заступник Чумак теж говорив, що ця справа не мала бути в суді, тому що доказів немає. Йому запропонували: «Так ви ж притягували до відповідальності завідомо непричетних людей, йдіть в суд і скажіть про це». Він: «Ну, це ж буде явка з повинною».

Прокурор Зузак, який нам кров пив, відійшов від справи разом із групою прокурорів (20 травня 2020 року змінили групу прокурорів у цьому провадженні. — Авт.). Вони розуміли, що перспектив у справи немає. Було 200 томів справи, але новій групі передати лише 38. Причому звідти зникли оригінали еталонних відео й оригінал тексту англійського експерта.

— Чому на вас вийшли тільки у 2019 році? Що їм заважало зробити це раніше?

— Нічого не можу сказати з цього приводу. Якісь їхні ігри. Мені важко сказати, оскільки я від політики далекий, хто там кого й чим шантажує, хто кому які умови ставить…

«У мене є фото в соцмережах — ця „міна“ стоїть дома на полиці на шафі»

— До вас прийшли з обшуками 12 грудня 2019 року чи раніше?

— Коли був брифінг, одночасно проводили й обшуки. До речі, тоді Аваков усім об’явив, що нас затримали, а ще не було ні рішень суду — взагалі нічого.

Я не був у той момент вдома. Був у відпустці, займався своїми справами, поїхав у музичну школу позаймався. Приїхав додому, а тут якісь люди — почали мені щось розповідати про велич арійської раси тощо. Просто жесть.

— Ви колись тримали в руках вибуховий пристрій? Зможете відрізнити його потужність за вагою і зовнішнім виглядом?

— Ні, я не знавець. Люди, які займаються вибухівкою, багато навчаються. Інженерні роботи — це не моє. Якби навіть у мене зараз був такий хист і фах, то яке це має відношення до 2016 року? Я у Збройних Силах з 2017-го.

До речі, хтось на моїй сторінці у Вікіпедії спеціально вносив зміни щодо біографії. Два рази залазили. Нібито я з 2014 року на війні, з чого само собою виходить, що вмію працювати з вибухівкою.

— Як ви побачили, що хтось залазив?

— Адвокати звернули увагу. До цього в Вікіпедії було написано, що я рок-музикант, автор таких-то пісень, доброволець — у 2016—2017 роках був водієм-санітаром Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Пирогова (ця організація залучає цивільних медиків-добровольців та допоміжний персонал до надання медичної допомоги в зоні АТО/ООС. — Авт.). Вони це все стерли та написали, що я з 2014 року брав активну участь в АТО, причому в гарячих точках, що у мене поранення в ногу і що я нагороджений саме у 2014 році орденом «За мужність». Ордена у мене немає і ніколи не було. Ось моє фото 2019 року в парадній формі (військові завжди зобов’язані носити нагороди на «парадці») з особистої справи з роботи. Де у мене орден «За мужність»? Я тоді їздив на фронт співати пісні.

А той корпус міни МОН-50, що знайшли при обшуку, мені подарували при свідках. Є люди, які це бачили. Тоді всі тягали з фронту такі «сувеніри». У кого їх нема? Та у всіх. Я цю порожню та абсолютно безпечну коробку від міни припер додому. Світлана хотіла її потім пофарбувати…

У мене є фото в соцмережах — ця «міна» стоїть дома на полиці на шафі. Просто як звичайний декор. Це хворим треба бути, щоб зберігати вдома, де є двоє неповнолітніх дітей (сину Віті зараз 13 років, дочці Варі 9 років), справжню міну. У мене ще є каски, бронежилет. Я ж військовий.

Коли я раптово згадав, що у мене на шафі лежить ця коробка, одразу подумав: ось зараз зайдуть, її побачать і таке почнеться… Тут купа людей, що вони подумають? А я буду стоять і розказувати, що ця «міна» порожня? Так воно і вийшло. Зателефонував (коли затримували Антоненко, він якийсь час міг користуватися телефоном. — Авт.) брату дружини: «Русик, забери від гріха цю коробку». Звісно, вони зробили шоу, коли знайшли. Потім раз — а вона пуста.

Пізніше пішли балачки, що у мене знайшли половину бойової міни, а другою половиною підірвали авто Шеремета. Щоб потім цю маячню виправдати, якийсь експерт розповідав на камеру, що я нібито хотів розпиляти міну навпіл. Як розпиляти міну? Який ти експерт, якщо таку єресь несеш? А потім ще казали, що я не знав, що то бомба, а просто так пішов вночі її закладати. Якби мені навіть рідна мати запропонувала причепити комусь під машину незрозумілу річ, я не став би цього робити.

До речі, Геращенко ще ж брехав, що на місці вибуху знайшли залишки гексогену (експертиза не назвала вибухову речовину, бо вогонь знищив її вщент, а потім ще пожежники довго водою. — Авт.). У справі про тип вибухової речовини й близько нема нічого. Експерти, навіть фахівці з ФБР, говорили, що там усюди знайшли дифеніламін, який не має відношення до мін МОН-50. Це просто ще одна маніпуляція.

«Спочатку мене називають організатором, а потім — раз, і вже ні»

— Спочатку ви фігурували як натхненник та організатор вбивства. Потім ви троє значилися як виконавці, бо у новій підозрі над вами в ієрархії — «невстановлені особи», «організатори та керівник організованої групи». Відомо, хто ці таємні фігуранти та скільки їх?

— Не знаю. Звідки я можу про них знати?

— Вам нічого не розповідали під час слідства?

— Про що ви кажете? Ні слова, ні пів слова. Не знаю, про що йдеться. Це зайвий раз підкреслює, що те, що вони казали на брифінгу, — повна брехня. Спочатку мене називають організатором, а потім — раз, і вже ні.

Та ким тільки я там не фігурував — і організатор, і замовник, і вибухівку зробив, і транспортом забезпечив. Потім виявилося, що у мене — увага! — елітна квартира в елітному районі та елітна машина (я бачила і машину, і квартиру — до елітних їм дуже далеко. — Авт.). Це для того, щоб очорнити волонтерів. Дивіться, добрі люди, як волонтери крадуть гроші, які ви їм надсилаєте.

І ще момент. Я взагалі зараз вас у стан шоку введу. Коли Аваков об’явив, що вбивць знайшли й затримали (але не було рішення суду — це взагалі порушенні Конституції, вже не кажу про презумпцію невинуватості), що вони зробили далі? Пішли до судді з папірцем, де написані підстави для затримання мене і Юлі: ніде не працюють, мають зв’язки в кримінальному світі, вдома не проживають, переховуються від слідства. Як так можна брехати? Юля діючий хірург, я діючий військовий. Нас усі знають. Думаєте, поліція не усвідомлювала, до кого вони йдуть?

— На що вони розраховували?

— Що народ проковтне. Але, слава Богу, люди не змовчали. Суспільство за ці роки стало іншим. Тому я просто безмежно вдячний дуже багатьом — і тим, хто нас знає, і незнайомим, хто приходив на акції підтримки.

Коли я в ІТТ сидів, почув виступ одного чиновника, якого звільнили з Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Вони, коли їх звільняюсь з посади, починають розказувати різні цікаві речи. Він заявив, що на початку цієї історії їм дали пряму вказівку «мочить у ЗМІ Антоненка, Кузьменко і Дугарь». Ось так. Але люди розібралися що до чого.

Ніхто навіть не сказав, як ми пов’язані між собою. Ми з Яною Дугарь познайомилися у 2020 році. Я, коли перший раз почув прізвище Дугарь, думав, що це якийсь мужик. З Юлею Кузьменко ми були знайомі в інтернеті. Якось один раз бачилися. Навіть не пам’ятаю, де і коли була ця зустріч. Здається, в якомусь кафе. Тобто знайомство суто візуальне.

Ми побачилися вдруге… Ось фото, де я стою з її дитиною — це 21 липня 2016 року на моєму концерті. Уявіть собі 21-го ми грали концерт у підтримку Першого добровольчого мобільного шпиталю. Про що ми взагалі говоримо?

— Президент сказав, що «ця справа не має перетворюватися на серіал». Але це дійсно сценарій для кіно.

— Так. Але фільм буде жахливий і важкий.

— Коли вам змінили запобіжний захід і відпустили під домашній арешт, ви заявили: «Це маленька перемога у битві, але не перемога у великій війні, яка ще попереду». Що відбувається з вами зараз?

— З квартири виходжу тільки з дозволу судді. Наприклад, до стоматолога.

«Нікому не побажаю такого іспиту. Якийсь 1937-й рік»

— Ви не зламалися. А як це все можна витримати? Де знаходили сили на боротьбу?

— Це все вони — мої діти та дружина. За ґратами я кожен раз собі нагадував, що маю повернутися до них.

— Як цей жах перенесли діти?

— У них була шалена підтримка. Ніхто — ні учні в школі, ні їхні батьки, ні вчителі, ні знайомі — не повірили у цю маячню. Усі телефонували Світлані. Мої діти ходили з гордо піднятою головою. Чого їм соромитися? Їхнього батька облили брудом. І все. Але тепер їм важко зрозуміти, що поліція їх захищає.

— 12 грудня 2019 року президент висловив надію, що на завершальному майбутньому брифінгу назвуть ім'я замовників вбивства Павла Шеремета. Вірите, що будуть покарані справжні вбивці?

— Не знаю. Зрозуміло, що я співчуваю родині Шеремета. Щодо вбивць, це треба Авакова спитати. Мені здається, що він чітко знає, хто це і що це не ми. Чому і за що мордують нас? Оце питання. Але якщо він дійсно знає реальних злочинців, значить, що він покриває їх і що йому вони потрібні.

— Навіщо?

— Не знаю. Це не для мене запитання. Я можу помилятися, але факт залишається фактом — за наші з вами податки поліція займається постановкою шоу, а справжніх вбивць не шукає.

— Скільки ви будете перебувати під домашнім арештом?

— Це вирішує суд.

— А може статися, що знову повернетеся в ІТТ?

— Це малоймовірно. По-перше, я режим не порушую. По-друге, для цього мають бути підстави. А їх немає. Вже і так зрозуміло, що ми непричетні ні до чого.

Ми з дружиною сподіваємось, що мені якось пом’якшать умови і я зможу ходити на службу і заробляти гроші для родини.

— На що зараз живете?

— Поки друзі допомагають. Тому що Свєта втратила роботу, коли мене в ІТТ перевели. Діти потребують уваги. А у неї графік був такий, що вона не могла ними займатися.

— Їй теж дісталося.

— Це жахливо. Я нікому не побажаю такого іспиту. Якийсь 1937-й рік. До тебе вломилися в життя і сказали, що ти готував замах на Сталіна.

— І зізнавайся у цьому.

— Саме так це виглядало і виглядає. Насправді ми ще не знаємо, які наслідки для держави будуть від цього тривалого шоу. Бо ця справа вже вилізла далеко за межі України. Навіщо вони влаштували таку ганьбу саме для держави? Ось у чому питання, розумієте?

Читайте також: Зеленський допустив причетність контррозвідки до вбивства Шеремета

Фото зі сторінки Андрія Антоненка у Facebook

5401

Читайте нас у Facebook