Авторство цієї притчі приписують самому Леонардо да Вінчі. Чесно кажучи, не знаю, чи так це насправді. Але, за великим рахунком, це не так уже й важливо. Куди важливіше те, чому вона присвячена.

Одного разу рано вранці, виглянувши з гнізда, що знаходиться високо в горах, пташеня орла побачило безліч птахів, які кружляли серед скель.

- Мама, що це за птахи? — здивовано вигукнув малюк.

- Це наші друзі, — відповіла орлиця. — Не дивлячись на те, що орлам судилося жити на самоті, вони часом потребують оточення. Адже орла заведено називати царем птахів. А який же цар здатний обходитися без оточення?

Маленьке орлятко продовжувало тепер уже з куди більшим інтересом розглядати птахів, що пролітали мимо орлиного гнізда. І раптом він голосно закричав, звертаючись до орлиці:

- Мама, дивись — адже вони забирають нашу їжу!

- Заспокойся, малюк. Ніхто й нічого у нас не забирає. Я сама поділилася з ними своєю здобиччю. Запам'ятай раз і назавжди: як би орел не був голодний, він зобов'язаний ділитися з тими, хто живе по сусідству. На такій висоті не кожна птиця здатна роздобути їжу для себе й своїх пташенят. Ось чому слід допомагати нужденним. Інакше як же нам розраховувати на вірність друзів, не надаючи їм в потрібну хвилину допомоги та не проявляючи уваги до чужих потреб? У житті повага досягається не силою й владою, а готовністю поділитися з тими, хто тебе оточує …

У Міжнародний день друзів, який відзначається 9 червня, дозвольте мені побажати всім сьогоднішнім іменинникам добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.