- 16:50 Ночували у готелі: Оля Полякова зізналася у страхах
- 16:30 Класика, яка сподобається всім: Тетяна Литвинова поділилася рецептом справжньої одеської юшки з 5 видів риби
- 16:20 Я знаю путіна — він не блефує. Ми йдемо до катастрофи, — президент Сербії
- 15:50 Більше ніякої «Брітні Спірс»: відома співачка змінила ім’я у соціальних мережах
- 15:41 Порошенка розкритикували за появу на прем’єрі фільму «Буча» у куртці за 6 000 доларів
- 15:31 На Закарпатті депутат здійснив теракт: як його покарали за підрив гранат у сільраді
- 15:21 Ми безсилі: у Молдові радари не можуть ідентифікувати безпілотники, які запускає рф
- 15:04 Сніг, мокрий сніг, дощ: якої погоди чекати на вихідних в Україні
- 14:55 Як витягнути пробку, яка провалилась у пляшку: порада від «шефа Педро»
- 14:31 Готував серію ударів по місту: у Миколаєві затримали працівника обленерго
- 14:20 Буду сумувати: пара популярних ведучих залишила ранкове шоу
- 14:07 Ворог завдав шість ударів по передмістю Краматорська: є жертва та поранені
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1996
Скульптор: Francisco Catalá
Висота: 45 cm Із експозиції «Shvets Museum»
21 червня 1915 року у світовому образотворчому мистецтві відбулася воістину епохальна подія, значення якої сучасники по-справжньому зуміли оцінити набагато пізніше. Вже досить відомий на той час художник Казимир Малевич (до речі, народився у Києві в 1878 році та в київському ж костелі св. Олександра пройшовши обряд хрещення) написав картину, яка по праву вважається одним з найзагадковіших та спірних творів мистецтва ХХ століття. Сталося це в дачному селищі Кунцево під Москвою. А вже незабаром картина була представлена на підсумковій футуристичній виставці «0,10» в Санкт-Петербурзі. І саме цей момент сам художник вважав кінцем традиційного мислення й початком безпредметності у своїй творчості, переходом від кубізму до супрематизму. Бо в супрематистскій теорії чорний квадрат, зображений на білому тлі, є своєрідним «нулем», тобто зведенням культур, що передувала, до нуля.
Якщо підходити до всієї цієї історії формально, то на самій-то справі «Чорний квадрат» Малевича ніколи квадратом і не був зовсім. Жодна зі сторін картини не паралельна протилежній стороні. Власне, адже і спочатку художник називав картину «чотирикутником». Точніше навіть, «Чорним супрематичним квадратом».
Але слово «супрематичний» з незрозумілих причин чи не відразу ж перестали навіть згадувати. Так само, як і те, що «Чорний квадрат» був частиною триптиха (твору, що складається з трьох картин, об'єднаних однією ідеєю). Практично одночасно з «Чорним квадратом» були написані «Чорне коло» та «Чорний хрест». Однак останні дві роботи рідко згадують навіть мистецтвознавці.
У 2015 році в результаті декількох досліджень за допомогою рентгеноскопії було встановлено, що під «Чорним квадратом» ховаються два кольорових зображення. Таким чином стало відомо, що протягом 90 років картину вивішували … догори ногами. Тоді ж було виявлено напис, зроблений художником — «Битва негрів вночі». Це було свого роду відсилання до картини Альфонса Алле «Битва негрів у печері пізно вночі». Хоча, за твердженням людей, які близько знали Малевича, саму картину Аллі він ніколи не бачив. І ще один абсолютно неймовірний факт. Неквадратний, як з'ясувалося, «Чорний квадрат» і чорним-то називати можна хіба що з великою натяжкою. Річ у тому, що створюючи картину, художник використовував безліч різних фарб, серед яких фарби чорного кольору, за його ж визнанням, не було взагалі!
Казимир Малевич, що піддався, до речі, після персональної виставки у Києві в 1930 році, переслідуванням влади і навіть опинився у в'язниці за стандартним звинуваченням в «антирадянській пропаганді», вважав «Чорний квадрат» своїм найкращим творінням. Тому під час похорону, слідуючи заповітам покійного, тіло художника було накрите білим полотном з нашитим на нього чорним квадратом. А труну було встановлено на спеціальній платформі, яка також зображувала чорний квадрат …
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: