Хочу відразу ж відзначити, що до знаменитого плану «Барбаросса», покладеного в основу віроломного нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз влітку 1941 року, герой нашої сьогоднішньої розповіді ніякого відношення не має. Імператор Священної Римської імперії Фрідріх Барбаросса, в честь якого план був названий, загинув у ході Третього хрестового походу в 1190 році під час переправи на річці Селіф, будучи одягненим у важкі обладунки.

Барбаросса ж, про якого піде мова сьогодні, добре відомий тим, хто дивився популярний турецький серіал «Чудовий вік», однією з героїнь якого була українка Роксолана, котра стала дружиною султана Сулеймана Величного. Якщо пам'ятаєте, ім'я Хайр-ад-Дін (з арабської — «кращий з кращих») султан дав знаменитому морському пірату Барбароссі разом зі званням бейлербея, еміра емірів Африки.

Насправді пірата звали Азор. І прославився він спочатку тим, що визволив з полону мальтійських лицарів-госпітальєрів двох своїх старших братів Оруча та Ільяса. Повертаючись у 1515 році з торговою експедицією в Тріполі, брати та їхня флотилія зазнали нападу лицарів ордена Святого Іоанна й були поміщені в замок у Бодрумі, який добре охоронявся. Однак Азору якимось дивом вдалося звільнити братів з полону, і вони всі разом знову почали наводити свої порядки в Середземному морі. Більш того, в 1516 році брати захопили Алжир, який належав Іспанії, після чого старший з них Оруч на прізвисько Барбаросса («рудобородий») проголосив себе султаном Алжиру.

Коли в 1518 році іспанці вбили в бою старших братів, Азор успадкував велику піратську флотилію і, проголосивши себе султаном Барбароссой II, визнав верховну владу Османської імперії. Він вірою та правдою служив турецькому султану, здобуваючи за його завданнями одну морську перемогу за іншою. Ставши головнокомандуючим всього турецького флоту, Барбаросса нападав на кораблі Священної Римської імперії, захоплюючи у противника все нові й нові території — Туніс, Егейські та Іонічні острови…

Венеція, якій ці острови належали, звернулася до Папи Павла III з проханням створити «Священну лігу» держав, щоб протистояти Османської імперії. До неї увійшли Папська область, Священна Римська імперія, Венеціанська Республіка, орден мальтійських лицарів та Іспанія. Об'єднаний флот союзників, який очолив легендарний адмірал Андреа Доріа, налічував 157 кораблів і 60 тисяч воїнів. Але 28 вересня 1538 року флот Барбаросси, котрий значно поступався противнику, в битві при Превезі (Греція) повністю розбив величезне військо «Священної ліги» та змусив адмірала Доріа утекти. Ця перемога забезпечила панування Османської імперії в Середземному морі на наступні 33 роки.

Імператор Священної Римської імперії Карл I намагався залучити Барбароссу на свою сторону, пообіцявши йому звання головного адмірала флоту та посаду губернатора іспанських територій у Північній Африці, але Хайр-ад-Дін навідріз відмовився від втішної пропозиції і продовжував залишатися вірним турецькому султану.

Після перемоги Барбаросси над Іспанією в 1544 році та захоплення Неаполя Карл I був змушений підписати перемир'я з султаном Сулейманом. А Барбаросса II, залишивши наступником свого сина Хасана-пашу, усамітнився в Стамбулі в розкішному палаці над Босфором, де аж до своєї смерті в 1546 писав мемуари та насолоджувався заслуженим відпочинком… До речі, там же, в Стамбулі, мені вдалося знайти цю дивовижної краси тарілку, на якій зображений виїзд турецького султана.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.