«Газпром» бажає переламати газовий ринок Європи під себе, — Михайло Гончар
Прийдешня зима обіцяє стати важкою не лише для України, а і для Європи. А все через ціни на газ, які цьогоріч б'ють рекорди. Передумов до кризи чимало: постпандемічне зростання попиту на азійському ринку, аварії на газовидобувних підприємствах, спекуляції. Проте головним диригентом цієї кризи експерти називають Росію. Вона проводить гібридну спецоперацію на газовому ринку аби змусити Європу запустити «Північний потік-2». Також Кремль під свої забаганки бажає переформатувати європейський ринок.
Натомість в Україні триває активне політичне протистояння між владою та олігархами. Як наслідок, власної електроенергії нам не вистачає, тому ми змушені її імпортувати з Білорусі. І це на тлі міграційної кризи, співавтором якої є Лукашенко, а він у будь-який момент може припинити постачання.
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з питань енергетичної безпеки Михайло Гончар пояснив «ФАКТАМ», чи критична у нас ситуація з газом, чому варто з обережністю ставитись до імпорту електроенергії з Білорусі, за яких умов Європа може поступитись Росії щодо «Північного потоку-2» та до чого тут міграційна криза.
«Росія долучилась до газової кризи в Європі — це факт!»
— Пане Михайле, хто відіграв головну роль у створенні світової енергетичної кризи?
— У глобальному вимірі тут спрацювала низка чинників. Починаючи від підвищеного попиту на енергоресурси, спричиненого виходом країн Східної Азії з карантинних обмежень, і прискоренням економічного зростання. Закінчуючи непередбачуваністю подальшого розвитку світової економіки з огляду на чинники, зокрема й пандемічного характеру. Йдеться про мутацію вірусу та можливі нові обмеження.
Невизначеність завжди провокує зростання ціни. Форсований перехід на зелену енергетику теж дає взнаки. Адже кожна країна, яка є великим споживачем чи постачальником викопних енергоресурсів, намагається уповільнити свій перехід. Прагнення домогтися швидкого зменшення викидів СО2 за рахунок збільшення частки нестабільної енергетики з відновлювальних джерел призводить до розбалансування енергосистем і ринків.
Читайте також: Чому зменшують кількість і розмір субсидій, наскільки вже подорожчав газ для населення: порахував Павло Розенко
— З глобальними причинами кризи зрозуміло, а якщо говорити про Європу?
— Тут є домінуючий гравець, який діє приховано. Власне кажучи, він і провів гібридну спецоперацію на європейському газовому ринку. Ім'я йому «Газпром». Він красиво вмонтував у ринкові тренди свої деструктивні дії. Назву кілька штрихів, що підтверджують це.
Перше: замість того щоб влітку закачувати газ у свої підземні газосховища на території Євросоюзу «Газпром» навпаки звідти його викачував і продавав на європейському ринку.
Друге: зменшення транзиту через Україну та газопровід «Ямал-Європа» (через Білорусь і Польщу до Німеччини). Транзит — не якийсь окремий вид газу, а законтрактований європейськими споживачами російський газ. Якщо транзит через Україну та Польщу зменшується, значить, його менше надходить на ринок ЄС. Аби не порушити контрактні обсяги, обумовлені зі своїми європейськими клієнтами, «Газпром» через свої численні дочірні та афілійовані компанії докуповував необхідні обсяги газу прямо на ринку ЄС, щоб компенсувати фізичне недопостачання з митної території РФ.
Третє: «Газпром» «раптово» наприкінці серпня припинив ф’ючерсні продажі газу на своїй електронній біржі на весь 2022 рік, починаючи з 1 січня.
Звичайно, це створило на ринку додаткові турбулентності та призвело до цінової ескалації. Що й потрібно було «Газпрому», щоб показати, хто в ЄС має найбільшу ринкову силу.
Читайте також: Про імпорт російської та білоруської електроенергії, як зміниться порядок призначення субсидій: ексміністр ЖКГ
— Тож, проблеми з дефіцитом газу в Європі спровокувала Росія?
— Об'єктивно там були деякі передумови, пов'язані зі зниженням видобутку в Північному морі внаслідок виснаження родовищ. Закривається легендарне родовище Гронінген у Нідерландах. Були проблеми у норвежців на газовидобувних платформах у Північному морі, вони зменшили постачання. Ще зменшився обсяг надходження скрапленого газу на європейський ринок, оскільки він пішов на більш преміальний азійський. Проте всі ці чинники самі по собі не дали б такого ефекту зростання ціни на спотовому ринку в Європі до позначки майже 2 тис. доларів за тисячу кубів. Тому «Газпром» «вписав» в дію об’єктивних чинників свої маніпуляції, що й збільшило дефіцит газу на ринку ЄС. Причому цей дефіцит відносно невеликий, але чутливий, бо припадає на осінньо-зимовий пік попиту.
Можна провести паралель з подіями нафтової кризи 1973 року. Коли згодом все підрахували, виявилось наступне: 4-кратний стрибок цін було спричинено дефіцитом нафти на ринку — загалом усього на 9%. Наразі маємо подібну ситуацію. Відмінність тільки в тому, що нафтове ембарго було оголошено ОПЕК відкрито, а Росія сушить газовий ринок ЄС приховано та ще й спростовує свою причетність за відомою формулою «їхтамнєт». В цьому контексті (спів)авторство Росії в газовій кризі в Європі — це факт!
«Оцінюючи події на європейському газовому ринку, потрібно оперувати військово-стратегічними підходами»
— Виправдовуючись, в «Газпромі» кажуть, мовляв, спочатку заповнювали свої сховища на території Росії, бо передусім повинні подбати про вітчизняних клієнтів, а тепер вже піде газ в європейські країни.
— Це абсолютний нонсенс! Чомусь раніше все це робилось одночасно й жодних проблем не було. Власне, не виникало навіть необхідності, щоби Путін давав якісь там вказівки Міллеру подбати про європейців, та ще й з піклуванням про споживачів Німеччини та Австрії. Цим вони себе видають. Зараз такі дії та висловлювання вказують на наступне: це не просто комерційне постачання газу, а гібридна спецоперація.
Оцінюючи події на європейському газовому ринку і те, що робить «Газпром», потрібно оперувати не ринковими підходами, а військово-стратегічними. Він діє за військовою логікою. Застосовується відома російська доктрина — ескалація заради деескалації. Тобто спочатку йде сценарій ескалації: провокується висока ціна на газ, від якої всі гравці ринку в шоку, згодом пропонується «розв'язання проблеми» щодо переходу на довгострокові контракти з «низькими цінами», тобто робиться деескалація. Деескалація це вже не 2 тис. дол. США за 1000 кубів газу, а близько 800−1000, але це, однак, висока ціна. Таким чином фіксується новий рівень цін, який комерційно вигідний «Газпрому», адже дає можливість збільшити постачання «дешевого газу» і розширити додатково свою ринкову нішу.
Деескалаційний сценарій має на меті переформатувати європейський ринок під постачальника, як це було в 90-ті.
— Які наслідки матиме реалізація такого сценарію Кремля?
— «Газпром» може отримати ще більшу частку європейського ринку. Згодом він ще більше на нього впливатиме, оскільки вже зараз є домінуючим гравцем — його частка наближається до половини. В цьому контексті такі дії слід розглядати не лише як шантаж Європейської комісії та Німеччини щодо зняття всіх обмежень по «Північному потоку-2», але з загальнішої позиції, коли, створивши передумови, «Газпром» переформатує ринок під себе й ще більше зміцнить свої позиції. І політично це вигідно Кремлю, оскільки посилює залежність країн ЄС від РФ, відриває їх від США.
Читайте також: В Україні ввели нові «штрафи» за борги по комуналці: чи потрібно платити, які наслідки за ігнорування платіжок
— Але ж європейці бачать, наскільки важливу роль в газовій кризі відіграє Росія?
— На жаль, ні! Вони лише зараз починають не стільки розуміти, скільки відчувати: трапилось щось не
Другу частину інтерв'ю читайте тут: Хто спровокував вугільну кризу в Україні, чому вона схожа на саботаж і як це вплине на опалювальний сезон: пояснює експерт
Фото надані Михайлом Гончаром
Читайте нас у Facebook
