Під час поїздок до Китаю у провінції Фуцзянь мені побувати, на жаль, так і не вдалося. Але чути про унікальні місця зростання легендарного білого чаю під назвою Бай Му Тан доводилося не раз. Зустрічається Бай Му Тан лише у кількох повітах на північ від провінції, тому й випадково вважається досить рідкісним. Сьогодні, у День чаю, мені хотілося б розповісти вам про це докладніше.

Найвідоміша історія про чай, чиї листочки нагадують витончену квітку, немов усіяну дрібними сніжинками, говорить ось що. За давнім переказом, за часів династії Західна Хань (у 200-х роках до нашої ери) у гірському лісі оселився зі своєю матір'ю колишній воїн на ім'я Мао І. Одного разу, повертаючись додому, почули вони дивовижний аромат. Виявилося, що так пахли 18 рожевих півоній, що ростуть на березі озера лотосів. Ось тоді мати з сином і вирішили переселитися ближче до цього місця, яке здалося їм обителлю небожителів. Так і вчинили. Але незабаром літня жінка лягла з тяжкою хворобою. Син буквально вибився з сил у пошуках рятівних ліків.

Якось уві сні з'явилося йому божество, яке повідало про те, що врятувати його мати зможе зілля, приготоване з м'яса коропа та свіжого чаю. Розплющивши очі, колишній воїн зрозумів, що завдання практично нездійсненне. Адже на подвір'ї стояла зима і роздобути коропа та свіжий чай було просто неможливо. Але, спробувавши розколоти лід, що покрив озеро, він таки зумів упіймати коропа.

А на березі озера кілька кущів півоній раптом перетворилися на чайні дерева. Зібравши з гілок ніжне листя і бруньки, Мао І дбайливо приніс їх додому і зварив у чайному настої коропа для хворої матері. Жінка випила відвар — і від її хвороби, як стверджує легенда, не залишилося й сліду. Мао І звернув увагу на те, що чаїнки чудодійного напою схожі на квіти півонії, що ледь розпустилися, і назвав цей чай Бай Му Тан — Біла Півонія. У сучасному Китаї цей сорт досі вважають одним із найбільш цілющих…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.