На задвірках Всесвіту був один непоказний, на перший погляд, магазинчик. Вивіски на магазині вже не було. Її колись забрало космічним вітром, а нову хазяїн не став прибивати, бо кожен місцевий житель і так знав, що в цьому магазині продаються бажання. Асортимент магазину був неймовірно великим — тут можна було купити практично все: величезні яхти, квартири, вдале заміжжя, пост віце-президента великої корпорації, слухняних дітей, улюблену роботу, перемогу в конкурсі, футбольні клуби, владу, успіх та багато іншого. Не продавалися тільки життя і смерть (цим займався головний офіс, який знаходився в іншій Галактиці).

Кожен, хто прийшов у магазин, насамперед дізнавався про ціну свого бажання. Ціни тут були різні. Наприклад, улюблена робота коштувала відмови від стабільності та передбачуваності, готовності самостійно планувати своє життя, віри у власні сили та дозволи собі працювати там, де подобається, а не там, де треба.

Влада коштувала трохи більше: необхідно було відмовитися від деяких своїх переконань, вміти всьому знаходити раціональне пояснення, вміти відмовляти іншим, знати собі ціну (і вона мала бути досить високою), дозволяти собі говорити «Я», постійно заявляти про себе, не звертаючи уваги на схвалення чи несхвалення оточуючих.

Деякі ціни здавались дивними. Заміжжя, наприклад, можна було отримати практично задарма, а ось щасливе життя коштувало дорого — персональна відповідальність за власне щастя, вміння отримувати задоволення від життя, знання своїх бажань, відмова від прагнення відповідати оточуючим, невелике почуття провини, вміння цінувати те, що є, дозвіл собі бути щасливою, усвідомлення власної цінності та значущості, відмова від бонусів «жертви», ризик втратити деяких друзів та знайомих.

Не кожен, хто прийшов у магазин, був готовий відразу купити бажання. Одні, побачивши ціну, одразу розверталися та йшли. Інші довго стояли в задумі, перераховуючи готівку, і розмірковуючи, де б знайти суму, що бракує. Хтось починав скаржитися на надто високі ціни та просив у господаря знижку чи уточнював, коли буде розпродаж.

А були й такі, які діставали з кишені свої заощадження — і тут же отримували заповітне бажання, загорнуте в гарний папір, що шарудить. На щасливчиків заздрісно дивилися інші покупці, перешіптуючись між собою про те, що, напевно, господар магазину їх знайомий і бажання дісталося їм просто так, без особливих зусиль.

До речі, господареві магазину часто пропонували знизити ціни, щоби збільшити кількість покупців. Але він завжди відмовлявся, говорячи, що від цього може постраждати якість бажань. Коли ж у господаря питали, чи не боїться він розоритися, той хитав головою і терпляче пояснював, що за всіх часів знайдуться сміливці, готові ризикувати і змінювати своє майбутнє, відмовляючись від звичного та передбачуваного життя, здатні повірити у себе та у свої бажання, які мають сили та засоби для того, щоб за виконання своїх бажань заплатити сповна.

Так, і ось що. На дверях магазину висіло ледве помітне оголошення: «Якщо твоє бажання досі не виконане, значить, воно просто не оплачене»…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.