Нещодавні зміни, внесені до правил перетину кордону власниками машин, що ввозяться в Україну з країн ЄС, викликали гаряче обговорення у соцмережах. Не могли не викликати. Судіть самі. Коли під шумок без затримки митні пункти перетинають дорогі «майбахи» та «мерседеси», а гуманітарним машинам швидкої допомоги доводиться довго простоювати у довгих чергах, очікуючи на пильне вивчення кожного супровідного документа, це починає викликати вже не тільки здивування. У зв'язку з цим згадалася мені старовинна притча, певною мірою співзвучна з піднятою темою.

Якось відомий у давнину контрабандист підійшов до кордону з віслюком. Віслюк був навантажений великою копицею соломи. Митник виявився на диво підозрілим і ретельно перевірив всю солому. Не відмовив собі і залюбки уважно вивчити особисті речі контрабандиста. Але нічого так і не знайшов.
- Я абсолютно впевнений, що ти провозиш щось незаконне, — сказав він контрабандисту, коли той спокійно перетинав прикордонний пост. — І можеш мені повірити, що наступного разу я точно зловлю тебе на гарячому.

Так тривало багато років: контрабандист приходив до кордону з ослом, навантаженим соломою, а митник
безуспішно намагався виявити, що тому вдається перевозити без оплати мита. Але, як і вперше, нічого знайти йому не вдавалося.

Через багато років після того, як митник вже пішов на пенсію, він випадково зустрів у чайхані знайомого контрабандиста.

Митник не втримався і підійшов до нього:
- Скажи мені, благаю тебе, що ти все-таки всі ці роки перевозив, яку контрабанду? Тепер уже точно тебе ніхто за це не покарає.
- Віслюків, — усміхнувшись, відповів контрабандист. — Віслюків, шановний…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.