ПОИСК
Україна

«Побачив у небі темний силует і інстинктивно підняв «Іглу»: 19-річний боєць збив за місяць три російські «Су-25»

15:22 18 червня 2022
збив три літаки

19-річний нацгвардієць із позивним «Бандит» під час боїв у Запорізькій області збив за місяць відразу три російські бойові штурмовики «Су-25». Хлопця називають «запорізьким месником». Нещодавно за свій подвиг він отримав державну нагороду — Орден «За мужність» III ступеня і приставлений до звання «Герой України».

Запорізькі волонтери подарували хлопцеві «іменний» бронежилет із пластиною з написом «Бандит», аби надійно оберігав від ворожих куль. А ще, на «броніку» написали: «Три літаки — це тільки початок».

— На строкову службу до Національної гвардії України мене призвали в листопаді минулого року, — розповів «Фактам» «Бандит». — Тож я служу менш ніж пів року. До служби я раніше не мав справ зі зброєю. А коли почалось відкрите вторгнення росії до України я ще й став оператором переносного зенітно-ракетного комплексу. Довелось швидко вчитись. Зброя — ще радянський, але надійний ПЗРК «Ігла». З ним я й вирушив воювати.

23 квітня на теренах Запорізької області російські літаки — штурмовики «Су-25» густо обстрілювали з гармат, гатили ракетами й скидали бомби на наші позиції. Білий день, сонце. Путлерівські повітряні пірати нікого не боялись… Мабуть, вірили, що наші не здатні їм чинити опір! Тоді росіяни заходили у піке почергово двома літаками. І ось я зробив постріл по одному з пари. Хоча літаки були досить далеко, мені вдалось вразити «сушку», що йшла ближче до мене. Я чітко бачив у повітрі спалах вогню та чорний стовп диму. Отже, влучив!

Неушкоджений літак з їхньої пари швиденько втік. А ще два штурмовики замість того, щоб знову йти у піке на наші позиції, теж зникли з горизонту. Згодом розвідка повідомила, що пошкоджений мною літак впав на тимчасово окупованій території, де розбився в друзки.

— Як вам вдалось збити другий російський літак?

- Після цієї втрати повітряні пірати путлера, мабуть, змінили тактику. Вони вже нахабно не били в усіх на виду серед білого дня, нічого та нікого не лякаючись. Намагались підібратись якомога ближче, вдарити ракетами, бомбами і втекти. Літають теж дуже низько.

Це було 26 травня. На початку сьомої години ранку — дві «сушки». Низенько над землею. Саме збирались бомбардувати нас. Цього разу я добре бачив ворога. І знову не схибив, підпустивши якомога ближче. Один штурмовик зайнявся, впав та вибухнув на моїх очах та очах хлопців. Другий теж швиденько втік, так і не завдавши по нас удару.

«Бандит» із волонтерами, які подарували йому «іменний» бронежилет

— З вашої розповіді може здатись, що збити бойовий літак з ПЗРК досить легко?

— Насправді це дуже важко. Бо надзвукові літаки з’являються у тебе над головою буквально на лічені секунди і зникають за обрієм. А треба ще ж зайняти позицію, прицілитись, вистрелити та влучити. Інакше на твою голову та на твоїх побратимів впадуть тони смертоносного заліза. Тож це ще й величезна відповідальність. Не забуваймо, що ПЗРК має певну вагу, а сам оператор стріляє у шоломі, бронежилеті, військовій формі, зі зброєю, запасними магазинами. Треба мати відмінну фізичну форму, аби бігати та стріляти у цих обладунках.

— Однак вам вдалось «приземлити» й третього росіянина…

— Так, це було 29 травня близько 9-ї години. Тоді черговий путінський повітряний пірат знову намагався підкрастись до наших позицій непомітним, вдарити й зникнути. І от я бачу у небі темний силует, чую гучний рев. Просто інстинктивно підняв «Іглу», прицілився й вдарив. Майже впритул. І знову гучний «бабах», стовп вогню та диму, російський літак гепнувся об землю. Від вибуху геть земля здригнулась. У його уламках ще довго детонували боєприпаси.

Усе сталось настільки блискавично, що я навіть не встиг доповісти своїм командирам та пацанам про загрозу повітряної тривоги і що відкрив вогонь по ворогу! Звісно, офіцери та мої побратими були дуже вдячні мені.

— У вас досить своєрідний позивний. Самі його вигадали чи це ваші побратими? Бо на ворога він наганяє острах. За інсайдерською інформацією, влучного стрільця вони вже давно шукають…

— Мене так стали називати після трьох знищених літаків. Мені подобається, офіцерам та бойовим товаришам також. Про «запорізького месника» теж гарно! Тож захищатиму Україну й надалі!

— А стосовно «пошуків» ворогом?

— Хай шукають на здоров’я! Я битиму окупантів, доки вони не заберуться геть з моєї рідної України. І дуже хочу та буду намагатись й надалі подвоїти або й потроїти рахунок збитих мною повітряних піратів путіна!

Про втрати ворога в техніці та живій силі на 18.06.22 читайте тут.

Читайте також: Продовжив справу «Привида Києва»: під Херсоном український винищувач жорстко розправився з путінською «сушкою» Су-35

Фото надане пресслужбою Національної гвардії України

3245

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів