Одного разу до старого ребе прийшла жінка. По ній було видно, наскільки життєві проблеми та клопоти не дають їй спокою. І, мабуть, вже давно.

Буквально з порогу заявивши про те, що їй потрібна порада, жінка почала перераховувати:
- Якби ви тільки знали, як мені тяжко! У мене практично нічого немає. Ані хорошої роботи, ані пристойного заробітку, ані друзів, яким можна було б розповідати про все, ані великої квартири, ані хоча б маленької машини.

Ребе, який зазвичай ніколи не перебивав людей, які приходили до нього за порадою, цього разу своєму правилу змінив. Піднявши вказівний палець правої руки, він м'яко зупинив волання жінки і сказав:
- Давай я спробую продовжити твій довгий список. Адже в тебе, як я зрозумів, дійсно практично нічого немає. Ані тяжких невиліковних хвороб. Ані чоловіка-п'яниці. Ані зруйнованого війною будинку. Ані клопоту, пов'язаного з пошуком даху над головою. Ані жахливих сусідів, які регулярно влаштовують за стіною твоєї квартири гучні гуляння…

Помітивши, як у міру його перерахування відсутніх проблем обличчя жінки починає потихеньку світлішати, мудрий ребе дав їй просту пораду:
- Подякуй Господові за те, що в тебе немає всього цього. І, частіше оглядаючися на всі боки і спостерігаючи за тим, як живеться багатьом іншим людям, не забувай дякувати йому за це щодня.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.