Кожен із нас є відображенням власних думок. Самі ми можемо цього не помічати, але зі сторони це куди видніше. Нам часом лише здається, що ми формуємо думки. Насправді частіше відбувається навпаки — і тоді думки починають формувати нас самих. Просто ми боїмося зізнаватись у цьому собі. Адже думка здатна як дарувати надію на краще і підштовхувати до досягнення нових цілей, так і пригнічувати, придушуючи волю і бажання, а іноді паралізуючи свідомість. І подекуди закінчується це для людини дуже погано.

Один мандрівник із Калькутти несподівано для себе потрапив до раю. А в Індії, де він жив, рай нерідко є деревом здійснення бажань. Як тільки людина опиняється під таким деревом, будь-яке її бажання може бути виконане миттєво — без усяких там затримок та бюрократичної тяганини.

Мандрівник був стомлений настільки, що, присівши на хвилинку відпочити під таким деревом здійснення бажань, навіть не помітив, як заснув міцним здоровим сном. А коли прокинувся, то відчув сильний голод і подумав:
- Ех, ну, до чого ж хочеться поїсти чогось смачненького!

Не встиг він подумки промовити ці кілька слів, як прямо перед ним з'явилася їжа — вона ніби припливла повітрям, поширюючи на всі околиці аромати найвишуканіших страв. Мандрівник був такий голодний, що спочатку навіть не став робити припущення, звідки це все могло з'явитися. Він просто почав їсти, дивуючись наскільки все було смачним.

Потім вже, коли голод був вгамований, він озирнувся навкруги. Тепер йому було по-справжньому добре. І почуття справжнього задоволення мимоволі підштовхнуло його до такої думки:
- Ось якби зараз чогось випити…

У раю, як відомо, заборон на бажання не буває — перед нашим героєм негайно з'явилося чудове вино. Лежачи в тіні дерева і спокійно попиваючи божественний напій, під легким подихом прохолодного вітерця наш герой почав розмірковувати.
- Що це відбувається? Може, я ще сплю? Чи тут десь поруч злі духи вирішили розіграти з мене поганий жарт? От би хоч одним оком на них поглянути.

Варто йому про це подумати, як тут же з'явилися ті самі духи. Побачивши їх — жахливих і огидних (до речі, саме такими він їх собі і уявляв), мандрівник затремтів від страху і подумав:
- Ось тепер точно мені прийшов кінець.

Він і цього разу не помилився.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня і більше позитивних думок. Як завжди, щиро ваш.