Одного разу один багатий купець прийшов до царя Соломона, який у цей час насолоджувався видовищем риб, що хлюпалися в ставку, і розповів:

- Царю, я збентежений! Кожен день життя схожий на попередній. Я вже не відрізняю світанку від заходу сонця. Мені здається, що втратив відчуття щастя.

Соломон замислився і сказав:

- Багато хто мріяв би опинитися на твоєму місці, мати твій будинок, твої сади і твоє багатство. Скажи, а про що ти мрієш?

Купець, загинаючи пальці, почав відверто перераховувати:

- Спочатку я мріяв звільнитися з рабства. Потім я мріяв, щоби моя торгівля приносила дохід. Потім я мріяв про розширення свого маєтку… А зараз навіть не знаю, про що мріяти.

Тоді Соломон сказав:

- Людина, яка не має мрії, подібна до риб, які плавають у цьому ставку. Кожен день їхнього життя схожий на попередній. Вони не відрізняють світанку від заходу сонця. Вони не знають щастя. Тільки, на відміну від цих риб, ти сам замкнув себе у своєму ставку. Якщо в твоєму житті немає доброї мети, ти день у день безцільно тинятимешся по своєму величезному будинку. А потім, вмираючи, зрозумієш, що прожив своє життя даремно. Коли людина має мету, вона щоразу, роблячи новий крок, зазначає собі, наблизилася вона до цієї мети чи віддалилася від неї, і наповнює кожен прожитий день азартом, пристрастю до життя.

Купець розгублено потер лоб і запитав:

- Чи означає це, що кожного разу, досягаючи однієї мети, я маю шукати наступну? Що кожного разу, коли здійснюється одна мрія, я маю загадувати іншу, і тільки тоді, у пошуку шляху до нової мети, зможу здобути щастя?
- Так, — відповів Соломон.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.