«Вирішили ховати Інну у труні, відмовились від крематорію, адже вона вже там побувала»: подробиці про вбиту у Дніпрі російською ракетою вагітну жінку
У Дніпрі попрощались з ще однією жертвою російських терористів — 25-річною Інною Оданець, яка загинула внаслідок ракетного удару по АЗС. За лічені секунди машину охопила вогняна куля, жінка, яка за місяць мала стати мамою, знаходилась на пасажирському сидінні легковика «Таврія». Чоловік Максим намагався витягнути її звідти, але не зумів, автівка вигоріла вщент… Коханий загиблої досі не знає, що її та ненародженого сина більше немає, потерпілий поки що перебуває у реанімаційному відділенні місцевої лікарні. У скорботі матір загиблої, вітчим, бабуся, сестра, двоє племінників та свекруха.
«Інна назавжди залишиться у нашій пам'яті світлою та веселою дівчиною, мені здається, що усмішка ніколи не сходила із її обличчя, — розповіла «ФАКТАМ» свекруха загиблої Марина Громова. — Вона вчилася на Дніпровському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв, а останнім часом працювала касиркою у дитячому розважальному центрі. З Максимом вони познайомились давно, коли син підробляв таксистом і часто забирав її з роботи та відвозив додому. У минулій аварії вона врятувала життя Максиму. Сталося це кілька років тому у Дніпрі. Справа була досить гучною. Два таксисти на перехресті зіткнулися вночі. Інна була тоді поруч, син вдарився головою об стійку, і вона витягнула його з машини й передала медикам. Тому я завжди казала невістці, що вона мені як донька та я вдячна їй за врятоване життя сина. Після ДТП син купив іншу «Таврію», а тюнінг та запчастини переставив із попередньої.
Якось Інна попросила Максима допомогти їй робити ремонт, бо син займався й такою роботою. Оскільки добиратись додому далеко й досить затратно, син почав залишатись у дівчини. З початком повномасштабного вторгнення рф перевіз до неї свої речі й закохані стали жити разом. Ми були щасливі, коли дізналися, що Інна вагітна. А ось вона переживала, мовляв, такий важкий час, був страх не впоратися. Але всією родиною ми переконали її, що все буде добре й допоможемо всім, чим зможемо. Влітку пара дізналась, що у них народиться синочок. Вже й ім'я підібрали — Тимур. Він мав з'явитись на світ у період з 1 по 4 грудня. Подружжя мріяло замовити табличку на візочок, щоб їхати вулицею і оточуючі бачили, що в них синочок Тимурчик. Вагітність невістки протікала не зовсім ідеально, була загроза викидня, тому що мала проблеми зі здоров'ям. Невістка навіть у лікарні лежала. Тривалий час жінка приймала ліки, вітаміни, всі рідні берегли її. Інночка жодного разу пішки не ходила на роботу, в лікарню її завжди супроводжував Максим, він допомагав їй одягнути шкарпетки, взутись, помити голову. Настільки сильно кохав дружину, що я просто не знаю, як він це переживе. Ми тягнемо час, бо лікарі забороняють говорити. Коли будуть переводити сина у загальну палату, доведеться в усьому зізнатись. Максим здогадується, адже він тоді був у свідомості…"
19 жовтня Інна та Максим поїхали до РАЦСу у спортивних костюмах та розписались. Тоді ж було зроблено їхнє останнє спільне фото — щаслива Інночка сидить у машині з усмішкою. Вони з чоловіком раділи, що купили всі речі у пологовий будинок.
«У день трагедії ми ще бачились у паспортному столі, бо мені потрібно було вирішити питання з документами, — продовжує Марина Громова. - Інна на прощання мене ще так сильно обійняла та притиснулась, наче прощалася. Вона ніколи так не робила, адже була досить сором’язливою, а тут стільки тепла та любові я відчула від неї. Після того подружжя поспішило додому, бо Максиму вранці необхідно було їхати у відрядження. Тож пара вирушила на АЗС, заправили повний бак газу та бензину. Помили машину, випили кави та вже виїхали з заправки у напрямку дому, пропускаючи інші автомобілі на головній дорозі. І тут за їхньою машиною впав осколок ракети, пролунав вибух! Газовий балон відлетів аж за десятки метрів. Син зумів вирватись з палаючої автівки. Він кидався у вогонь, аби дістати кохану. Але під час вибуху газового балона та удару просіли пасажирські двері й в нього нічого не виходило. В той момент хлопець, який перед ним виїхав із заправки, побачив мого сина у дзеркалі заднього виду й зупинився. Він забрав його у свою машину та відвіз до лікарні. Інночка, як знаходилась у сидячому положенні, так і згоріла. Невістку у морзі впізнала я, забирала теж… Вирішили хоронити її у труні, відмовились від крематорію, адже, по суті, вона вже там побувала…
Це дуже боляче згадувати. Мама невістки Наталія вкрай важко переносить трагедію, у них з Інною були дуже теплі стосунки, вона так чекала на народження онука й переживала, аби з донькою все було добре".
Чоловік загиблої Максим Громов перебуває у стабільно важкому стані. Матір постійно чергує біля відділення, і її на кілька хвилин пускають до сина, щоб морально його підтримала.
«Довго біля нього не сиджу, бо сльози душать, а я не маю права при ньому плакати. Син втратив багато крові. У нього обгоріли руки, голова, видалені частини тонкого та товстого кишківника, усе життя він перебуватиме на дієті. Він переніс чотири операції, ще одна буде десь за пів року».
Карта для допомоги родині Інни Оданець: 4966 8046 0806 4852 Оданець Наталія Іванівна.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про вбите російським дроном у Києві молоде подружжя, яке чекало на дитину.
4044Читайте також: Ніколи не пробачимо: Зеленський про вбивства українців ракетами держави-терориста рф
Читайте нас у Facebook
