Пам'ятаю, в юності, чуючи твердження, що війна загострює почуття, не дуже розумів, як це відбувається насправді. Адже ми про війни знали лише з чуток. З книг чи художніх фільмів. Це зараз уже чи не кожному з нас довелося на собі відчути, як це загострення почуттів проявляється. І в коханні, і в ненависті, і в смутку.

Навіть не знаю, чому, але у зв'язку з цим згадалася мені одна старовинна притча, почута від немолодої гідної жінки під час знайомства з Тираною, столицею Албанії. Якось у родині відомого воєначальника вирішили видати заміж єдину дочку. На жаль, самому главі сімейства дочекатися радісної події так і не вдалося — зовсім несподівано для всіх він пішов у засвіти.

А його вдова, витримавши всі правила та традиції, пов'язані з жалобою, через якийсь час знову повернулася до пошуків гідного нареченого. Ні, не обов'язково багатого, адже саме багатства родина не потребувала. Але саме гідного. І неодмінно вірного майбутній обраниці.

Зачастили до будинку красені та видні женихи. Різні. Розумні та не дуже. Успішні в бізнесі та наївні мрійники. Одні приносили дорогі подарунки. Інші обмежувалися багатозначними обіцянками.

Нарешті, мати і дочка визначили для себе коло очевидних претендентів, до якого увійшли троє молодих людей. Але ні музичні вечори, ні літературні читання, що влаштовуються в будинку майбутньої нареченої, так і не допомогли матері з дочкою зупинити свій вибір на комусь з претендентів. І тоді вдова генерала пішла на хитрість. Одного дня вона оголосила про те, що дочка сильно захворіла. І на думку лікарів, жити їй залишилося недовго.

Реакція двох наречених виявилася вражаючою — один за одним вони з'явилися у будинку дівчини, що «вмирає» з проханням повернути їм дорогі подарунки, принесені раніше.

Третій же юнак, втішаючи матір нареченої, яка досить майстерно грала роль страждальниці, попросив дозволу навідуватися до дівчини ще частіше, ніж раніше, сподіваючись, що йому вдасться підтримати її у скрутну хвилину. А якщо Бог дасть, то й посприятиме її лікуванню. Чи варто говорити про те, чим закінчилася ця історія і яким був вибір дівчини та її матері?.. Біда швидко виявляє справжність почуттів.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.