- 17:55 «Така любов була»: Надя Дорофєєва зізналась, чи спілкується з Дантесом
- 17:52 «Для росії військова поразка в Україні — це єдиний шанс хоч якось уціліти», — Невзоров
- 17:12 «Динамо» з «дублем» Волошина здолало «Металіст 1925»: відеоогляд перенесеного матчу УПЛ
- 16:56 «Звідки у них така жорстокість?»: під Києвом підлітки влаштували розправу над однокласницею
- 16:04 Спеціально для зйомок нового серіалу «Шпиталь» побудували павільйон у 453 квадратних метри
- 15:58 У «побитого» у СІЗО Дубінського таки знайшли зламані ребра
- 15:22 Стало відомо: скільки українських дітей викрала росія
- 15:05 Два українські стартапи перемогли на міжнародному конкурсі європейських інноваторів в Афінах
- 14:38 Проблема — у хлопчику: нові подробиці розстрілу у брянській школі
- 13:55 Бійню в США влаштував професор: троє людей убито
- 13:03 Вагітним українкам нагадали про право на фінансову допомогу: що потрібно зробити, щоб отримати гроші
- 12:42 Приготуйте норвезький салат із оселедцем — і ви забудете про «шубу»

Країна: Данія
Мануфактура: Royal Copenhagen
Час випуску: 1960-ті роки
Розміри: 34×18 см та 18×42 см
Із експозиції «Shvets Museum»
Господи, до чого ж усе в нашому житті відносно. Деколи здається, що ситуація складається настільки погано, що гірше просто не буває. І взагалі не може бути. А потім уважно подивишся довкола — і розумієш, що може. Ще як може бути набагато гірше. Думаючи про це, згадав стару єврейську притчу. Мудру. Повчальну. На всі часи. На всі випадки життя.
Прийшов одного разу до реби голова багатодітної родини і мало не з порога несамовитим голосом попросив:
- Допоможи мені, нещасливому! Немає більше у мене жодних сил терпіти те, що відбувається. Мало того, що своїх дітей у мене купа, то ще й родичі дружини попросилися пожити у нас на короткий час, а вже більше року нікуди не збираються з'їжджати. Так ось і живемо тепер в декількох кімнатках малесенького будиночка вічно галасливим табором. Ні відпочити, ні поговорити не можна. Що робити, ребе? Дай пораду.
- А домашнє господарство маєш? — запитанням на запитання відповів йому ребе.
- Є звісно. Дві кози, корівка та шість курочок.
- Ось тобі моя порада. Візьми всю цю живність — і на тиждень постарайся якось розмістити у своїй хатці. А за тиждень приходь.
Рівно через сім днів у двері до реби постукав змучений чоловік.
- Ребе, у мене вже взагалі ніяких сил немає терпіти цей гармідер! Ні вдень, ні вночі немає в будинку спокою. Живемо одне в одного на голові! Як бути?
- Як бути? — перепитав ребе. — Дуже просто. Поверни всю цю блискучу і кудахтаючу живність у хлів. І все. А через день розповіси мені про свої справи.
Чоловіка, що прийшов через день, було не впізнати. Веселий, усміхнений, що аж світився від щастя, він не знав, як ребе віддячити:
- У будинку, нарешті, навели лад. У нас тепер практично тиша та благодать. Як добре, що є на світі такі мудрі люди, як ти, ребе. Навіть не уявляю, що б я робив без твоєї поради. Адже життя моє було просто нестерпним. А тепер настав довгоочікуваний спокій.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.