На прийом до відомого у місті лікаря прийшой літній чоловік. Бурчачи і кашляючи, він довго не міг знайти зручну позу у великому шкіряному кріслі. Потім, нарешті, почав скрупульозно перераховувати свої хвороби:

- Лікарю, у мене буквально все болить. І коліна, і спина, і горло. І ліву руку на погоду «крутить».

- Це від старості, любий. Від старості.

- А постійний кашель, що не дає спати ночами? А утруднене дихання? Теж від старості? — не вгавав буркотливий пацієнт.

- І це від старості, шановний, — незворушно кивнув головою лікар.

- Ну добре. А те, що останнім часом я гірше став бачити і в очах стоять сльози? Невже і це пояснюється лише старістю?

- Звичайно! А чим ще? Старість, любий мій, дуже неприємна штука.

- Ви хочете сказати, що немає таких таблеток, які могли б зменшити мої страждання, і що для похилого віку характерні лише негативні симптоми?

- Ну, чому ж лише негативні? — лікар уважно подивився на відвідувача. — На старості чимало позитивних моментів. Наприклад, мудрість та досвід. Не говорячи вже про вміння цінувати кожен день життя. І смак того, на що в юності ми не звертали жодної уваги. І радість від того, від чого ми в зрілості часом нетерпляче відмахувалися через вічну нестачу часу… Просто це потрібно на якомусь етапі усвідомити кожному з нас. Це вам замість пігулок.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.