Вирушивши у великий дрімучий ліс, мисливець зустрів там дроворуба. Вигляд у того був так собі. Робота давалася так важко, що мисливцю стало щиро його шкода. Вирішивши зрозуміти, чому рубання одного дерева дається дроворубу настільки нестерпно важко, мисливець придивився до його сокири — і просто обімлів.

Одного погляду було достатньо, щоби зрозуміти: лезо безнадійно затупилося. І ця обставина, природно, не могла не позначатися на роботі лісоруба.
- Послухай, — звернувся до бідолашного мисливець, — чому б тобі не зупинитися на якийсь час для того, щоб належним чином нагострити лезо сокири? Адже після цього і робота піде веселіше, і результат виявиться зовсім іншим.
- Про що ти говориш! — вигукнув лісоруб. — Хіба я маю час на зупинку? Подивися довкола — мені до кінця дня ще 15 дерев зрубати необхідно. Навіть на короткий перекус часу не вистачає!

І з цими словами нещасний знову почав безпорадно стукати сокирою по стовбуру могутнього дерева. А мисливець, махнувши рукою, вирушив далі, дивуючись людям, які не здатні зрозуміти очевидних речей…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.