З певного часу одна людина почала сумніватися в доброті Божій. Щоразу, оглядаючись навколо, чоловік помічав лише біль та страждання. І ніяк не міг зрозуміти, чому Господь припускає таке. Він почував себе не у змозі знайти відповідь на це запитання.

Одного разу ця людина побачила маленьку дівчинку, одягнену в стару сукню. На ній не було взуття, ніжна шкіра на дитячих ніжках була вкрита брудом і місцями кровоточила. Малятко виглядало, як незграбна лялька, викинута на вулицю тільки тому, що комусь набридло з нею гратися.

Погляд її пронизливих карих очей, здавалося, проникав у кожний куточок душі цього чоловіка. Його серце буквально розривалася на частини. І тоді він вигукнув:
- Боже, як же ти можеш допускати таке? Невже ти нічого не зробиш для цієї нещасної дитини?

І раптом, як грім серед ясного неба, пролунала відповідь:
- Я вже зробив для неї те, що здатне їй допомогти. Я для цього створив тебе.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.