Мені вже якось доводилося розповідати про легендарного іспанського полководця Хайма I Завойовника, якого в підручниках історії називають також Конкістадором. Король Арагона, граф Барселони і сеньйор Монпельє, що після звільнення від ярма маврів Балеарських островів і Валенсії став гордістю всієї Іспанії, знайшов втілення в багатьох витворах мистецтва цієї країни. Я, наприклад, багато років безуспішно шукав надзвичайно красиву порцелянову статуетку легендарного короля, але ніяк не міг її знайти. Мені здавалося, що, ставши володарем такої рідкісної фігури, я зможу вважати свою колекцію повною. Де мені тоді було знати, що на це знадобляться роки…

Розповідають, що одного разу, прогулюючись на околицях Валенсії, Хайме побачив землероба, який міцно спав просто на землі в тіні великого дерева. Очевидно, втомившись від важкої роботи, він ліг на хвилинку відпочити, та так і заснув, зморений спекотним сонцем.

- Ти подивися, якими невибагливими бувають люди! — вигукнув король, звертаючись до присутнього при цьому міністра двору.

- Уся справа у звичці, ваша честь, — зауважив мудрий міністр. — Я готовий на цьому прикладі довести, наскільки легко звички опановують багатьох з нас.

Розбудивши селянина, міністр запросив його деякий час пожити у королівському палаці. У покоях розгубленому бідолаху створили неймовірно комфортні умови — слуги, смачна їжа, велика спальня з м'якими перинами. Коротше кажучи, коли за три місяці райського життя нещасного гостя покликали до короля, його було вже не впізнати. Помітно розніжений такими умовами проживання, він був чимось незадоволений.

- Як тобі сьогодні спалося? — загадково спитав його міністр, який наказав напередодні ввечері під перину гостя покласти кілька камінців.

- Жахливо, пане. Все тіло буквально ломить. Наче спати довелося на голій землі.

- Ну що я вам казав? — З поклоном звернувся міністр до короля Хайме I. — Звичка здатна змінити людину до невпізнання …

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.