«В України є тільки один критерій: вести війну так, щоб протягом року-двох зберегти боєздатну армію і не втратити багато людей», — Кох
Важливо змушувати путінських генералів пересувати ближче до лінії фронту свої склади та війська і таким пересуванням себе виявляти. І те, що зараз ЗСУ робить значно краще, ніж наступає, так це знищує тили росіян. Раз у раз надходять повідомлення про вибухи в Мелітополі, Бердянську та інших містах на півдні, пише колишній віцепрем'єр росії, економіст Альфред Кох, який проаналізував зустріч Блінкена з Сі Цзіньпіном.
«Це не призводить до успіху в короткостроковій перспективі, але через пару місяців обов'язково позначиться на бойових можливостях російської армії. І ось тоді-то і треба буде наступати по-справжньому. Усі серйозні військові експерти саме про це і пишуть.
Я ще раз закликаю всіх не чекати швидких результатів. Не треба підігрівати людей обіцянками миттєвої перемоги. Не буде цих очікувань, не буде й розчарування від того, що наступ розвивається так повільно.
Я думаю, що ніхто не знає, коли ця війна закінчиться. Ба більше: навіть якщо в якийсь момент лінія фронту співпаде з міжнародно-визнаним кордоном України, це все ще може бути лінією фронту, а не просто кордоном між двома державами.
Має рацію Агіль Рустамзаде: війна може йти доти, доки в росії ще залишатиметься військовий потенціал. І вичерпання цього потенціалу — значно надійніша гарантія кінця війни, ніж просто вихід на кордони 1991 року".
В інерційному сценарії фінансові можливості росії вести війну закінчаться приблизно роки через два, вважає Кох.
«Наскільки потужностей її ВПК вистачить, щоб заповнювати втрату техніки і боєприпасів на полі бою? Фахівці вважають, що якщо вибуття техніки відбуватиметься тим темпом, яким воно йде, то брак техніки і боєприпасів стане помітним уже до вересня цього року.
Я не знаю, наскільки правильні твердження, що російські військові заводи працюють у три зміни і всі їхні потужності завантажені, але правда полягає в тому, що все промислове зростання росії відбувається завдяки держоборонзамовленню. Таке «наркотичне» накачування економіки бюджетними грошима має обмежений ефект. І якщо це зростання не буде підхоплено рештою економіки, то воно дуже скоро зміниться глибокою рецесією.
У будь-якому разі, ця рецесія не відбудеться завтра. І не станеться через тиждень або через місяць. Отже, навіть якщо до кінця року відбудеться вихід на кордони 1991 року, це буде лише означати, що війна буде йти на цих кордонах ще приблизно рік-півтора".
Розрахунок путіна, констатує економіст, простий і цинічний.
«Він міркує так: я не знаю, коли у мене скінчаться гроші на війну. Може бути через рік, а може бути і через два. Але є один параметр, за яким у мене точно є перевага перед Україною: солдати. Моє завдання так вести війну, щоб в України вони скінчилися раніше, ніж у мене. У якийсь момент Зеленський все одно сяде зі мною за стіл переговорів. Щоб він не говорив зараз. І моє завдання дочекатися цього моменту.
Я не знаю, чи так виглядає справа насправді. Але мої розмови з фахівцями, статті, що я знайшов на цю тему, і мої власні роздуми схиляють мене на користь цієї версії. І якщо це так, то я не впевнений: чи треба ЗСУ взагалі наступати? Тим більше наступати без літаків і далекобійних ракет. В України є тільки один критерій: вести війну так, щоб протягом року-двох зберегти боєздатну армію і не втратити багато людей".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
1236Читайте нас у Facebook
