Одного разу мешканець невеликого китайського села розставив у лісі сітки-пастки і подався займатися своїми справами. Він навіть припустити не міг, що за кілька годин в них заплутається молодий водяний олень.

У цей момент лісом проїжджали кілька торговців. Вони звернули увагу на пастку і нещасну тварину, яка потрапила у неї. Оскільки довкола нікого не було, вони вирішили водяного оленя забрати собі. Щоправда, невдовзі зрозуміли, що вчинили неправильно, і, повернувшись назад, дістали з воза велику суху солону рибу і поклали її в сітку-пастку. Так би мовити, як компенсацію.

Через кілька днів господар сітки прийшов перевірити свою пастку, але замість очікуваної здобичі виявив у ній велику солону рибину. Озирнувшись довкола, чоловік нікого не побачив. «Звідки взялася риба? — подумав він. — Чи не могла вона з'явитися з повітря? Значить, це справа рук якогось божества!..» Дійшовши такого висновку, дбайливо дістав свій «улов» і вирушив з ним додому.

Повернувшись у село, чоловік розповів про все своїм землякам. Ті були дуже здивовані. І чим більше він розповідав про незвичайну рибу, тим священнішою вона ставала в очах людей. Пізніше жителі села почали говорити про те, що ця суха солона риба насправді — божество, що переродилося, на ім'я Баоцзюнь-Шень, яке могло благословляти людей, лікувати хвороби і навіть виганяти злих духів.

Дедалі більше людей почали приїжджати до цього села, щоб помолитися загадковій рибі. Через деякий час там навіть збудували храм Баоцзюнь-Шеня. Щодня в ньому дзвонили у дзвони і спалювали пахощі. Звідусіль у село почали стікатися прочани.

Минуло кілька років. Одного разу той самий купецький обоз, який забрав з лісової пастки водяного оленя, знову проїжджав повз те село. Людина, яка залишила колись рибу у сітці, теж була в обозі. Проїжджаючи повз храм, вона побачила жвавий натовп перед новою культовою спорудою і дуже здивувалася. Купець почав розпитувати перехожих, що тут відбувається. Почувши історію про Баоцзюнь-Шеня, він голосно розсміявся:
- Який ще Баоцзюнь-Шень! Адже це була моя риба. Я її залишив у пастці — на знак подяки тому, хто ці сіті там розставив.

Служителям та паломникам стало якось ніяково. З того часу ніхто більше не приходив до храму. Незабаром територія довкола нього заросла травою. А ще через деякий час він зовсім зруйнувався. Зате ще довго місцеві жителі згадували історію про те, як, зіткнувшись із незрозумілою ситуацією, хтось одразу вирішив пояснити це божественним проявом та спробувати отримати з цього матеріальний зиск…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.