«Через кляту росію йому назавжди 36»: уламки ворожої ракети вбили киянина Олександра Шаповалова

У ніч на 30 серпня росія здійснила масовану, комбіновану атаку на столицю із використанням безпілотників та ракет. Силами Протиповітряної оборони було знищено понад 20 ворожих цілей. На жаль, падіння уламків в кількох районах Києва призвело до двох жертв. Однією з них став 36-річний Олександр Шаповалов, який працював комірником на одному з підприємств. Завжди усміхнений, комунікабельний та безвідмовний, прекрасний чоловік, тато, син та безмежний життєлюб — таким його назавжди запам’ятають рідні та близькі.

— Олександр був єдиним сином у матері, дитинство він провів у Голованівську Кіровоградської області. Там навчався у ПТУ, далі пройшов службу в армії. Після того поїхав до столиці, адже був впевненим, що зможе там себе реалізувати. Там і залишився, — розповідає «ФАКТАМ» дружина загиблого Анна Шаповалова. — Знаю, що чоловік пройшов відповідне навчання у міліції й довгий час працював інспектором у метрополітені. Останнім місцем його роботи було одне зі столичних підприємств. Починав Саша із пакувальника на складі харчових продуктів. Тоді його підвищили до комірника, на цій посаді, власне, й перебував останні три роки. Роботу коханий обожнював, він нею жив. Колеги цінували та поважали Олександра, адже він завжди був пунктуальним, відповідальним та неконфліктним. Любив підбадьорити та пожартувати. Після загибелі чоловіка його колеги досі мені телефонують і не приховують розпачу від цієї втрати.

Олександр та Анна були разом вже 12 років, із них 5 років — офіційно у шлюбі. В жовтні, на річницю, вони планували поїхати до батьків на дачу та посадити там персикове дерево… Та не судилося.

— Саша з'явився у моєму житті, коли донечці було два роки, — продовжує Анна. — Соня якось підійшла до мене й каже: «А можна я називатиму його тато?» Саша був надзвичайно щасливим почути ці слова, й він дійсно ним був. Олександр обожнював проводити час із донечкою, їм завжди було весело, і я з усмішкою спостерігала за їхньою ідилією. Чоловік турбувався про Сонечку, був для неї прикладом у всьому. Тепер про всі прекрасні миті, проведені разом, нагадують лише спільні фото, які після втрати тата дитина весь час переглядає. Їй дуже бракує його…

У вільний час ми з чоловіком та дитиною любили відпочивати у різних містах України, вже традицією стало їздити до моїх батьків на дачу під Київ. Саша захоплювався риболовлею, співом у караоке. Мав навіть спеціальну велику колонку зі світломузикою та апаратуру. Й на вихідні, коли ще не було великої війни, кликав друзів й всі весело проводили час. Коли почалась війна, з лівого берега на правий до свого підприємства чоловіку потрібно було здолати пішки 20 кілометрів, адже не було ніякого транспорту. То ми купили мопед, яким Олександр добирався на роботу. А останнім часом він горів бажанням купити власне авто, лише кілька місяців тому йому це вдалося. Щоби набути досвіду, він вечорами виїжджав у місто, тренувався. Пішов додатково підробляти таксистом, щоби вивчити столицю. В цьому був мій коханий Саша — за що б не брався, то завжди дуже скрупульозно, ідеально. Навіть до накриття столу він підходив дуже серйозно — лише білий посуд, до блиску натерті бокали й безліч страв. І разом із тим Олександр жив тут і зараз, для нього кошти ніколи не були головними у житті. Якщо він захотів собі дорогий телефон чи годинник, то йшов і купував. Або я згадала про якусь техніку, якої нам бракувало в домі, Саша наступного дня привозив її додому. На свята дарував нам із донечкою завжди не менше 31 троянди. Не раз чоловік жартував, що йому достатньо прожити до 50 років, і досить. А коли ми купили власне житло, квартиру, Саша додав, що тепер має точно дожити до 70−80 років. Але через кляту росію йому назавжди 36…

Читайте також: «Свєта вийшла вигуляти собаку. Наталія з донькою поверталися з церкви»: ракетний удар росії по Чернігову обірвав життя двох викладачів

РЕКЛАМА

Тієї трагічної ночі Олександр Шаповалов перебував на нічній зміні. Напередодні він ще зідзвонювався з дружиною. Казав, що дуже втомився. Обіцяв, як завжди, вранці привезти води. Серце не передчувало недоброго.

— Зазвичай, коли відбувалися масовані атаки Києва, Саша до цього дуже акуратно ставився, — продовжує Анна Шаповалова. — На початку війни ми взагалі жили у підвалі, потім перші пів року він спав у коридорі. У нічні зміни ми по кілька разів під час атак дзвонили один одному, коханий турбувався про нас із донькою, щоб були в безпеці. Вночі 30 серпня я почула два вибухи. Надзвичайно страшно. Написала Саші, чи все добре, бо поруч гучно. Він не відповів. Подумала, що десь у машині телефон. Потім я знову писала та телефонувала — тиша. А потім прочитала, що загинуло двоє охоронців. Заспокоїла себе, що мій же не охоронець. Стала шукати інформацію в інтернеті, нічого не виходило. Невдовзі мені повідомили, що чоловік та його напарник загинули внаслідок падіння уламків… Олександр отримав вибухові травми та осколкові поранення. На жаль, шансів врятувати життя Саші та його 26-річного колеги не було.

Поховали Олександра Шаповалова у рідному Голованівську. Понад сто людей провели чоловіка в останню дорогу, серед них були не лише нинішні колеги, а й друзі з поліції.

— Дякую керівництву підприємства за допомогу в організації церемонії похорону, — говорить дружина загиблого. - Було все так, як і любив мій коханий, — жива музика, щедро накритий стіл… Досі не можу повірити, що російська ракета забрала мого Сашу. Але маємо з донечкою жити заради пам'яті про нього та втілювати все, що він так хотів. Обов'язково посадимо персик, я навчуся водити машину та не відкладатиму життя на потім. Житимемо тут і зараз. Я — за нас двох заради нашої Сонечки.

Для тих, хто хоче підтримати родину Олександра, ось реквізити карток, куди можете відправити кошти:

АТ «Райффайзен Банк» IBAN UA853808050000000262056908337
ІПН отримувача 3 180 717 406
Поповнення рахунку № UA853808050000000262056908337
Отримувач ШАПОВАЛОВА АННА СЕРГІЇВНА

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що через влучання керованої авіабомби на Херсонщині травми, несумісні з життям, отримали дві жінки та чоловік. Ще чотири жінки — поранені.

2243

Читайте нас у Facebook