У путіна є два варіанти захисту Курська, але обидва провальні
З моменту початку наступу 6 серпня українські війська поширилися по всій Курській області, захопивши сотні полонених і змусивши евакуюватися щонайменше 133 тисячі цивільних осіб, пише видання The Hill.
Враховуючи короткостроковий характер попередніх вторгнень цього і минулого року на територію росії, багато хто поспішив відкинути цей маневр як нерозважливу авантюру кінця літа, що може спровокувати російського ведмедя на подальші напади на понівечену цивільну інфраструктуру і населення України. Але в міру розгортання кампанії стає все більш очевидним, що український генерал Олександр Сирський відкрив новий фронт, заставши російські війська зненацька.
Вплив серпневої несподіванки Сирського відлунює далеко за межами поля бою, порушуючи табу і виявляючи ознаки безладу всередині кремля. Тепер увага змістилася з Києва на російську керівну еліту та її все більш крихке утримання влади. Хоча час краху завжди неясний, це питання знову звучить пошепки: чи впаде режим?
Президент путін, який колись так міцно тримав ситуацію під контролем, виглядає розгубленим на млявих засіданнях, якими він колись командував з погрозою і владою. Зникли погрози ядерної ескалації, дивні звинувачення на адресу Заходу і сибірські літні канікули путіна без сорочки.
Російський уряд перебуває під тиском. Ключова процентна ставка центрального банку становить 18% і продовжує зростати, а інфляція також зростає, наближаючись до 10%. Щедрі державні виплати сім'ям військових і пенсіонерам, а також підозріло дорогі інфраструктурні проєкти й зумовлене війною зростання ВВП на 3,2% можуть допомогти полегшити біль, але вони не здатні приховати ефект посилення санкцій і реальність скорочення резервів центрального банку.
Пов'язаний з війною дефіцит робочої сили в цивільній економіці, безсумнівно, погіршуватиметься, оскільки конфлікт і потреба в солдатах розширюватимуться, що призведе до зростання зарплат і цін.
Очільник кремля насторожено ставиться до військових відтоді, як заколот «Вагнера» виявив неоднозначну лояльність серед членів вищого керівництва, включаючи голову ВПС сергія суровікіна, який був затриманий після заколоту і звільнений від виконання своїх обов'язків через два місяці.
Це був перший удар в чистці, яка триває донині, а міністр оборони сергій шойгу і заступник міністра оборони тимур іванов стали одними з найгучніших жертв цього року. Некомпетентна оборона Курського кордону може коштувати главі збройних сил росії валерію герасимову посади.
Приголомшливий успіх України підірвав моральний дух серед військових, де, безсумнівно, підіймаються питання про мету війни, яка залишила російські кордони незахищеними. За деякими оцінками, понад 600 тисяч росіян були вбиті або поранені в ході конфлікту, і при цьому мало що можна сказати про їхні зусилля, окрім руйнування більшої частини Донбасу і каліцтва цивільної інфраструктури по всій країні.
росії потрібно більше військ, якщо вона хоче зробити свої марш-кидки результативними. Але вона не зможе цього зробити, якщо не відправить туди молодих призовників. Відправлення торішніх школярів на війну є політично складним завданням у світлі попередньої обіцянки путіна не відправляти їх в Україну. Однак тепер війна прийшла до них.
Оскільки цілі України на Курщині досі незрозумілі, успіх операції залишається невідомим. Для кремлівського керівництва, однак, один результат є безсумнівним — почалися важкі часи.
177Читайте нас у Facebook
