Георгій Тука: «Бажання Зеленського зустрітися з Путіним має хворобливий характер»
Загострення ситуації на фронті та стягування російських військ до кордонів України змусило хвилюватися не тільки нас. У ці тижні телефонували один одному Байден, Меркель та Макрон, кожен з них потім розмовляв з Путіним, намагаючись переконати його, що ескалація війни матиме серйозні наслідки. Паралельно з цим активізувався заочний діалог Києва та Москви на вищому рівні, що більше нагадує гру в пінг-понг між йоржистим та самовпевненим чемпіоном двору та досвідченим, впевненим у собі спортсменом-розрядником, який точно знає, чим завершиться спаринг.
Хронологія «обміну думками» така. 20 квітня президент Зеленський запропонував Путіну зустрітися «в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна». Через два дні той парирував: «Якщо мова йде про обговорення проблем Донбасу, тоді керівництво України повинно зустрічатися з керівниками „ДНР“ і „ЛНР“. А вже потім обговорювати ці проблеми з представниками третіх країн, якою в цьому випадку є Росія». Путін додав, що готовий поговорити з Україною про двосторонні відносини, й запропонував Зеленському приїхати для цього до Москви «в будь-який зручний для нього час». 26 квітня Зеленський повідомив, що доручив голові свого Офісу Єрмаку узгодити з Кремлем дату та місце зустрічі: «Мені здається, все йде до того, що ця зустріч відбудеться».
Головну новину цього тижня досить жорстко прокоментував колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та колишній голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука.
«Можлива зустріч Зеленського з Путіним швидше несе певну загрозу нашій державі, ніж якісь шанси на позитив»
— Георгію Борисовичу, президент Зеленський доручив Єрмаку зв'язатися з адміністрацією президента Путіна для визначення термінів і місця можливої зустрічі. Судячи з усього, Київ все-таки втягнувся в ігрища, затіяні Кремлем.
— З моєї точки зору, поведінку Зеленського пора коментувати не мені, а, наприклад, психологу. Тому що його бажання зустрітися з Путіним має явно хворобливий характер. Це просто якась нав'язлива ідея.
— Чи є сенс главі держави, на яку напала сусідня країна, розмовляти тет-а-тет з її керівником?
— Я якраз про це й хотів сказати. Стартові позиції обох сторін досить добре відомі. Зеленський виступив зі своїм горе-відеозверненням і запропонував Путіну зустрітися на Донбасі. У відповідь Путін позначив свою позицію, яку повторює вже сім років. Вона не сьогоднішня і не вчорашня. Перше: питання Криму для Росії закрите назавжди (ця фраза звучить з 2014 року). Друге: щодо Донбасу Путін послав Зеленського на переговори з Пушиліним і Пасічником. Третє: Путін погодився обговорювати із Зеленським тему утиску російськомовного населення й Російської православної церкви в Україні. Після чого Зеленський відповів, що не бачить ніяких утисків, але готовий про це розмовляти й нібито дав доручення Єрмаку готувати зустріч.
Який толк організовувати зустріч сам на сам, коли в обох сторін діаметрально протилежне розуміння суті самої зустрічі? Я цього щиро не розумію. Зеленський знову демонструє якийсь інфантилізм — «зустрінемося на Донбасі», «я хочу, щоб він побачив усе своїми очима». А то Путін не знає, що відбувається на Донбасі! Та знає в сто разів краще, ніж сам Зеленський.
Зрозумійте, у людей, які займають такі посади, тим більше протягом вже двох десятиріч, зовсім інший склад розуму та характеру, погляди та манера поведінки. Це державники з великої літери. У них своя система координат, шкала цінностей та цілей. Зеленський, як я бачу, за два роки цю істину ще не зрозумів.
Думаю, що можлива зустріч Зеленського з Путіним швидше несе певну частку загрози нашій державі, ніж якісь шанси на позитив.
«Зеленський сам себе загнав у чергову неприємну ситуацію»
— Чи можемо ми погіршити свою позицію на переговорах в нормандському форматі?
— Поза всяким сумнівом. Що б там ні розповідали, але зустріч нормандської четвірки в Парижі в грудні 2019 року завершилася з вкрай негативним підсумком для України. І нам ще довго доведеться відхаркувати це.
Річ у тому, що Зеленський власноруч підписав комюніке, в якому взяв на себе зобов'язання щодо імплементації формули Штайнмаєра до законодавства України. Це ж факт. І цим фактом Росія вже півтора року б'є Україну по обличчю мокрою брудною ганчіркою. Позиція Путіна однозначна: ви взяли на себе ці зобов'язання, так що дійте й, будь ласка, відзвітуйте перед нами про їхні виконання. Зеленському відповісти на це нічого. Боюся, що при наступній зустрічі четвірки Зеленський може погодитися ще на якісь додаткові зобов'язання.
— Українські політики дуже неоднозначно ставляться до зустрічі двох президентів. Наприклад, віцепрем'єр-міністр Резніков висловився так: «Під час війни президент не може їхати в столицю й зустрічатися з людиною, яка є представником країни-агресора. Мені здається, це трохи дивна пропозиція». Голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук з ним солідарний: «Ніколи президент України не поїде в Москву домовлятися щодо війни на Донбасі. Якщо у Путіна виникає ідея переговорів у глобальному масштабі відносин між Україною та Росією, то це може бути тільки нейтральна країна». Як з цим бути?
— Резніков і Кравчук можуть змінити свою точку зору. Не здивуюся, якщо вони завтра скажуть, що це геніальне рішення — влаштувати зустріч з Путіним, тому що… Й придумають десять обґрунтувань.
— Місце зустрічі визначив Путін. І воно зовсім не те, куди його запрошував Зеленський. Зрозуміло, що Путін буде жорстко наполягати на своєму. А Зеленському, за його словами, важлива суть зустрічі, а «де саме вона буде — це деталі». Як вважаєте, він дійсно може поїхати в Москву?
— Може. Не виключаю такого. Хоча міжнародна практика свідчить, що в таких випадках переговори відбуваються на нейтральній території. Але від Зеленського можна очікувати всього, чого завгодно.
— Російські ЗМІ пишуть, що для Зеленського зустріч з Путіним — подія з наслідками з розряду «обидва гірші». «Анафемі піддадуть у будь-якому випадку. Зустрінеться — проклянуть ті, хто не сприймає переговори з окупантами. Не зустрінеться — проклянуть ті, хто вважатиме, що він упускає рідкісний шанс вирішити купу українських проблем». Чи прораховують на Банковій ставлення українського суспільства до такого візиту?
— Мені складно аналізувати, що вони там прораховують і що у голові у Зеленського. Але погоджуся з оцінкою, що він сам себе загнав у чергову, скажімо так, неприємну ситуацію. З іншого боку, його ніхто за язик не тягнув.
2232Читайте також: «Зеленський і сам не вірив, що Путін погодиться зустрітися з ним у Донецьку», — політолог
Читайте нас у Facebook
