Рівно 100 років тому 8 травня 1921 року, в Константинополі (так на той час називався нинішній Стамбул) вперше в Європі відбулися офіційні перегони тарганів. Така собі подія, скажіть ви. І, мабуть, матимете рацію. Хоча на цю незвичайну подю варто було б звернути увагу вже хоча б тому, що останнім часом перегони тарганів стають все більш популярними в багатьох країнах.

Взагалі-то перегони тарганів проводилися ще в незапам'ятні часи. У Стародавньому Єгипті, в Візантії і в Стародавній Греції представникам знаті звично було мати «бігових» тарганів, яких періодично виставляли на змагання і які приносили чималий виграш організаторам. У царській Росії перегонами тарганів почали захоплюватися після війни 1812 року. Причому, настільки захоплюватися, що деякі московські купці примудрялися програвати в цих азартних іграх всі свої м'ясні лавки в Охотному ряді. Ні про що інше вони думати вже не могли. Вважається, що саме з цієї причини тоді і народилося вираз «таргани в голові».

Найкращими спринтерами в світі є мадагаскарські шиплячі таргани. Довжина тулуба дорослих особин досягає 10 сантиметрів (при вазі 70 грамів). Саме вихідці з Мадагаскару, розвиваючи швидкість до 4 кілометрів на годину, найчастіше стають переможцями різноманітних азартних заходів, ставки на результат в яких роблять сотні любителів «полоскотати нерви». Живуть мадагаскарські таргани зазвичай до 5 років в неволі і 1,5−2 роки в дикій природі. За цей час деякі особливо талановиті екземпляри здатні буквально озолотити своїх власників. Правда, для цього їх потрібно правильно годувати і тренувати. У спеціальну дієту спортивних тарганів входять курага, зелений салат, кава, цукор, варені яйця і навіть пиво. При цьому тримати комах необхідно в теплі і при гарній вологості. Тільки тоді можна розраховувати на успіх.

В останні роки законодавцем моди в перегонах тарганів називають Туреччину, де, між іншим, знаходяться найбільші ферми з розведення тарганів-чемпіонів. Але помітну конкуренцію цій країні становить Австралія. В австралійських містах Квінсленді і Брісбені (де мені свого часу пощастило побувати) проводяться не просто перегони тарганів. Туди щороку з усього світу з'їжджаються власники кращих бігових тарганів для участі в змаганнях на «Золотий Кубок». У фіналі зустрічаються «професійні» бігуни, які мають за командою вибігти з-під великої скляної банки і пуститися «щодуху» до краю 6-метрового кола. Імена найзнаменитіших володарів «Золотого Кубка» потім урочисто фіксуються в почесній «Алеї Слави». Кажуть, багато власників тарганів ферм мріють про це все своє життя…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.