Знаєте, друзі мої, є речі, розуміння яких настає тільки з віком. В юності і молодості для цього чи знань не вистачає, чи то життєвого досвіду, чи інтуїції, на ньому заснованої. Чи то всього цього разом взятого. А з роками намагаєшся оцінити непросту ситуацію, в якій опиняєшся в черговий раз, і немов диву даєшся: як все виявляється просто і зрозуміло. Незважаючи, що ще недавно проблема здавалася такою, що не має вирішення … Правда, без Божої допомоги часом все ж не обходиться. Прочитав на днях цю давню єврейську притчу. І відчув, що вона про багатьох з нас. Ну, а якщо і не про багатьох, то вже про мене точно.

Так вийшло, що ребе Баруху до наступного ранку потрібно було повернути борг, а грошей не було. Покликав він своїх учнів, що дуже переживали за Баруха, але при цьому не розуміли, як можна вийти зі становища, що склалося. Вони були здивовані тим, як спокійно ребе бере чистий аркуш паперу і акуратно виводить на ньому 25 можливих способів отримання грошей. Добре знаючи свого вчителя, вони не раз були свідками того, як в скрутну хвилину він не опускав руки і до останнього боровся за те, що здійснити його невеликими силами було практично неможливо. Але він боровся — і у нього дивним чином завжди виходило. Нелегко виходило, але все-таки виходило. Часом в останню хвилину. А тут допомоги чекати було ні від кого. Ось чому, побачивши, як ребе заповнив лист, склав його вчетверо і сховав у дерев'яну шкатулку разом з якоюсь маленькою записочкою, учні пішли спати з тривогою в серці. Але і з незрозумілою надією.

На ранок гроші знайшлися! Перечитавши вголос список з усіма 25 можливими варіантами вирішення складної ситуації, учні не знайшли в ньому того варіанту, який пояснював появу грошей. Дивлячись на їхнє здивування, ребе Барух розгорнув маленьку записочку. У ній було написано: «Господь порад не потребує…».

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.