Таких по-справжньому великих бігунів в історії світового спорту було всього лише кілька. Але, впевнений, ніхто навіть сперечатися не стане, якщо найвидатнішим серед них я насмілюся назвати Пааво Нурмі, який народився в цей день, 13 червня 1897 року, в невеликому фінському місті Турку. Після смерті батька, який рано пішов із життя, 12-річний Пааво змушений був кинути школу і заробляти на життя самостійно. Він дуже любив займатися бігом, але, не маючи можливості відвідувати спортивну секцію, навчився поєднувати приємне з корисним. Займаючись доставкою товарів, хлопчисько бігав (!) міськими вулицями з важким візком, який тягнув за собою. А часом ще й довантажував себе рюкзаком, доверху наповненим піском. Про його рідкісну витривалысть почали говорити в армії, де під час проведення найскладніших кросів Пааво примудрявся приходити до фінішу на 30−40 хвилин раніше за всіх. І це при повній амуніції, зі зброєю і боєкомплектом, та ще й із тим самим рюкзаком з піском за плечима.

Коли під час поїздки в Гельсінкі я слухав розповідь гіда про великого спортсмена, мені запам'яталося фінське слово sisu. Воно складно перекладається на інші мови. Це сукупність цілого ряду понять — волі, терпіння, мужності, бажання досягти поставленої мети, незважаючи ні на що. Так ось sisu — це як раз про Пааво Нурмі.

Свій перший забіг на дистанції 5 тисяч метрів на Олімпійських іграх в Антверпені в 1920 році Нурмі через недосвідченість програв французу Гійемо. Але, швидко освоївшись в незвичайних умовах найбільших змагань, до завершення ігор встиг завоювати три золоті нагороди. На Олімпіаді 1924 року, яка проводилася в Парижі, на рахунку фінського стайєра було вже 5 золотих медалей! Причому, після перемоги в бігу на півтора кілометра, Пааво через 26 хвилин стартував в на дистанції 5 тисяч метрів — і знову прийшов до фінішу першим! На Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі Нурми поповнив свою колекцію нагород ще однією золотою і двома срібними медалями. У забігу на 3 тисячі метрів з перешкодами (стіпльчез) Пааво, спіткнувшись, упав в яму з водою. Піднятися йому допоміг француз Люсьєн Дюкесн. Так після цього Нурмі, здатний обігнати француза на сотню метрів, біг з суперником пліч-о-пліч. Вони так і фінішували разом…

Слава про унікального фінського бігуна, якого на той час вже прозвали Примарним фіном, прокотилася по всьому світу. У 1924−1925 роках він здійснив легендарний тур Америкою, під час якого взяв участь в 55 забігах на відкритих і закритих стадіонах, поступившись перемогою лише в двох забігах і встановивши більше десяти світових рекордів. А потім сталося неймовірне. У 1932 році Міжнародний олімпійський комітет дискваліфікував Пааво Нурмі довічно (!) — тільки за те, що він під час проведення показових змагань отримував за перемоги гонорар. Образившись на весь світ, Нурмі з головою занурився в бізнес. Спочатку успішно зайнявся будівництвом. Потім, після двох інфарктів, заснував великий центр для вивчення та профілактики хвороб серця, якому присвоїв своє ім'я. Він завжди був небагатослівним, похмурим, самотнім. У рідкісних інтерв'ю зізнавався, що спорт навчив його лише одному: немає рекордів, які не можна побити, і немає перешкод на шляху до мети, якщо ти по-справжньому до неї прагнеш… Тільки двом спортсменам в історії світового спорту вдалося завоювати золоті олімпійських нагород більше, ніж їх було у Пааво Нурмі, — радянській гімнастці Ларисі Латиніній та американському плавцеві Майклу Фелпсу.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.