Це не мораль, це спогад про минуле. Був у моєму житті період, коли стільки часу, сил і нервів витрачав на нікому не потрібні з'ясування стосунків з іншими людьми, що зараз доводиться лише шкодувати про це. Адже нічого з витраченого тоді вхолосту вже не повернути і нічим корисним не замінити. Нітрохи не шкодую про те, що розуміння цієї простої істини прийшло не відразу. Так уже влаштоване життя — людині не властиво народжуватися мудрим. Досвід приходить з роками. Благословен той, до кого він приходить взагалі. Адже до деяких з нас з роками приходить тільки старість. Сама. Сама лише старість…

Після закінчення уроку, присвяченого вмінням контролювати свої емоції, один з учнів відомого самурая звернувся до вчителя з подивом:
- А як же бути, якщо в галасливому натовпі перехожий зухвало зачепить мене плечем? Просто зробити вигляд, що я цього не помітив? Пройти мимо, не звернувши уваги? Нічого не зробивши у відповідь?!
- А як ти вчиниш, якщо, піддавшись вітру, гілка дерева, під яким ти опинився на той момент, вдарить тебе в обличчя?
- Ніяк. Адже це чиста випадковість! Хіба на це взагалі потрібно реагувати?
- Вчинок перехожого — така ж випадковість, — сказав майстер. — Випадковістю може бути навіть образа, нанесена тобі людиною, що піддалася хвилинному пориву гніву. Тому чи варто витрачати сили на з'ясування відносин з тим, хто подібний до гілки, яка тебе зачепила? Іди своїм шляхом, краще витрать сили з користю для себе і близьких…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.