Всі, хто знав його як актора, шалено його любили. А ті, хто знав його ближче, ще й шалено його жаліли. Хоча, чесно кажучи, на відміну від любові й визнання його непересічного таланту, їхнього жалю він вже точно не потребував. Свій праве око Пітер Фальк, який народився в єврейській родині у Нью-Йорку 16 вересня 1927 року, втратив ще в трирічному віці через хворобу. Все життя після цього йому довелося терпіти незручності, пов'язані з цим, носити вставний протез та вислуховувати їдкі глузування недоброзичливців і заздрісників.

Але, попри очевидний фізичний недолік, Фальк примудрявся у шкільні та студентські роки прекрасно грати у баскетбол і бейсбол. І навіть, напросившись на службу у військово-морський флот США (кухарем на кораблі), він ніколи не втрачав самовладання і, навпаки, ввергав в сум'яття своїх товаришів по службі. Одного разу на питання надто цікавого хлопця про те, яким чином йому вдалося потрапити на флот, Фальк виклав перед ним знімний зубний протез і скляне око, а потім удав, що намагається відстебнути ліву ногу. Кажуть, цікавого хлопця після цього довго ще довелося приводити до тями.

Свого батька, який володів невеликим магазином, Пітер обожнював. Магазин відкривався о 9 годині ранку, але вже о 6:30 тато акуратно підмітав тротуар перед входом. Коли Пітер вирішив йти в артисти, батько поставив йому лише одне запитання: «Невже ти збираєшся розфарбовувати обличчя і все життя будувати з себе на публіці дурня?» Почувши ствердну відповідь, він тільки побажав синові удачі. Удача явно Фальку не завадила б. Особливо спочатку, коли продюсери відмовлялися запрошувати його в кіно, глузливо стверджуючи, що за такий же гонорар вони можуть найняти актора з двома очима, а не з одним.

І все-таки йому вдалося пробитися на великий екран. Ролі в 109 художніх фільмах і телесеріалах принесли талановитому акторові 2 номінації на престижний «Оскар», 12 номінацій на «Еммі» та 10 — на «Золотий глобус». Ну, а роль простакуватого, але неймовірно прискіпливого лейтенанта поліції Коломбо, яка годувала Фалька протягом 30 років, зробила його популярним чи не в усьому світі.

Навдивовиж, але він не хворів протягом всього життя нічим, крім нежиті. А ось до 80 років хвороба Альцгеймера й деменція таки наздогнали його. На щастя для себе, у той період, коли його прийомні діти та колишні дружини почали голосно пред'являти свої претензії на немаленький стан актора, він уже мало що розумів у тому, що відбувається. На питання доньки, що сиділа біля його ліжка, «Ти знаєш, хто я?», Пітер зніяковіло відповідав: «Мені дуже хотілося б знати …» Помер Фальк 23 червня 2011 року в себе вдома в Беверлі-Хіллз на 84 році життя.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.