«Мабуть, нормальне людське життя, що склалося з дитинства в любові і гармонії, не потребує горя, хоча ми, живучи в цій країні, розуміємо, що без страждання людина не може скластися як особистість …» Ось вже чого-чого, а страждань в житті героя нашої сьогоднішньої розповіді було більш ніж достатньо. Межею мрій Зіновія Гердта, який народився в бідній єврейській родині рівно 105 років тому, 21 вересня 1906 року, у Вітебській тоді ще губернії, було закінчити фабрично-заводське училище і стати слюсарем-електриком. Слід визнати, що цю свою мрію він здійснив уже до 15 років. І потихеньку, працюючи слюсарем в московському «Метробуді», захопився вечірніми заняттями в заводському самодіяльному театрі.

До початку війни молодому акторові Театру робочої молоді Гердту була надана «бронь», тобто на фронт він міг не йти. Але друзі Зями (так його називали всі, хто був близько з ним знайомий) зовсім не здивувалися, дізнавшись, що він не заспокоївся, поки не добився відправки на передову. У 1943 році в бою під Бєлгородом лейтенант Зіновій Гердт отримав страшне поранення, яке ледь не вартувало йому втрати ноги. Але після 11 складних операцій ліву ногу лікарям врятувати вдалося, хоча вона і стала коротшою за праву на 8 сантиметрів. Ще перебуваючи в госпіталі, Зяма був вражений грою акторів лялькового театру, який приїхав підтримати бойовий дух поранених бійців. І по поверненню в Москву попрямував в Центральний театр ляльок, яким керував легендарний Сергій Образцов. Винести напір кульгавого хлопця, який пристрасно бажав працювати в театрі, Образцов не зміг. І, природньо, прийняв Гердта в театральну трупу. Вони обидва тоді ще навіть припустити не могли, що в цьому театрі Гердту судилося прослужити 36 років. А ляльковий герой конферансьє Аркадій Апломбов з «Незвичайного концерту» у виконанні Зіновія Гердта незабаром стане буквально знаменитим у багатьох країнах, де театр Образцова побуває з гастролями.

Але, звичайно ж, справжня слава прийшла до Зіновія Юхимовича після його перших ролей в кіно. Чого вартий лише Паніковський з популярного фільму «Золоте теля» Михайла Швейцера, який вийшов на екрани в 1968 році! Потім вже були ролі в таких відомих картинах, як «Солом'яний капелюшок», «Місце зустрічі змінити не можна», «Про бідного гусара замовте слово», «Військово-польовий роман». Всього Зіновій Гердт знявся в 77 фільмах. І це не рахуючи ролей, озвучених ним в десятках інших картин. Але для багатьох з нас найбільш пам'ятним, як мені здається, став образ чудового афериста Паніковського, блискуче зіграний Гердтом. Причому, настільки блискуче, що йому навіть пам'ятник встановили в самому центрі Києва, на Прорізній. Кажуть, що саме в цьому місці, на розі Хрещатика і Прорізної, промишляв свого часу чарівний київський шахрай на прізвисько Шпулька, що став прообразом героя роману Ільфа і Петрова, за яким і був знятий знаменитий фільм.

«Тепер, на схилі років, я часто підраховую під кінець дня: а що ти доброго сьогодні зробив?» — писав у своєму щоденнику Зіновій Юхимович Гердт. Міг би і не підраховувати. Всім і без того було відомо, що добра, зробленого ним за своє життя, вистачить на довгі роки…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.