27 листопада 1701 року у шведському містечку під назвою Уппсала, що знаходиться за 70 кілометрів від Стокгольма, в сім'ї професора астрономії Нільса Цельсія народився хлопчик. Попри те, що і його батько, і обидва його дідусі були відомими вченими, саме Андерсу Цельсію долею встановлено було прославити це незвичайне сімейство.

З дитинства маленький Андерс виявляв живий інтерес до наук. Особливо його цікавили математика та астрономія. А ще він шалено був захоплений вивченням природи Північного сяйва. З 15 років почавши вивчати Північне сяйво, він зібрав унікальну колекцію з 316 спостережень полярних сяйв (з 1716 до 1732) і в 1733 опублікував працю, в якій висунув гіпотезу про те, що це явище пов'язане з магнітними полями нашої планети.

Під час кількох подорожей до Лапландії нам з дітьми неодноразово доводилося чути від екскурсоводів розповіді про те, як 15-річний Андерс Цельсій побував у цих краях за Полярним колом у складі наукової експедиції, організованої французькою Академією наук. Метою експедиції було вимірювання меридіана на півночі, щоб упевнитися в припущенні Ньютона про те, що Земля на полюсах пласка. Ставши професором астрономії Уппсальського університету (29 років!), Андерс Цельсій регулярно відвідував різні обсерваторії в Італії, Німеччині та Франції. Результатом цих поїздок стало створення в Уппсалі своєї обсерваторії, в якій молодий професор Цельсій зайнявся виміром яскравості зірок.

Слід зауважити, що у створеній власними руками обсерваторії Андерс не лише працював, а й жив. Йому шкода було навіть гаяти час на переїзди з роботи додому та назад. Він і помер на робочому місці у квітні 1744 року, проживши трохи більш як сорок років. Однак пам'ять про нього живе й досі. І ім'я його відоме кожному з нас. Бо саме Андерсу Цельсію належить винахід шкали термометра, поділеної на 100 градусів. Шкала, заснована на точках кипіння та замерзання води, відтоді так і зветься «шкали Цельсія».

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.