В очікуванні війни: які втрати вже несе економіка України від ймовірного нападу Росії, розповідає економіст
Новини щодо ймовірного повномасштабного нападу Росії на Україну не лише лякають людей, а й негативно впливають на економіку нашої країни (втім, економіка агресивного східного сусіда потерпає значно сильніше від ймовірної воєнної ескалації, ніж українська). Так, днями США, Австралія, Німеччина і Канада оголосили про евакуацію частини дипломатів та їхніх сімей з України, Велика Британія заявила про скорочення складу дипломатичної місії. Щоправда, про відсутність намірів евакуювати дипломатів та членів їхніх сімей з України заявляли уряди Латвії та Польщі. Крім того, не планують вивезення дипломатичного персоналу Франція, Угорщина та Грузія, а також ЄС і НАТО.
Експерти ж переконують, що разом з виїздом іноземних громадян з України очікується масовий відтік коштів у доларах та євро. А також призупинення багатьох інвестиційних проєктів. Що, безумовно, матиме негативний вплив на нашу економіку, яка ще не встигла оговтатись від коронавірусної кризи.
А тим часом підливає масла у вогонь російська партія «Єдина Росія», яка просить керівництво своєї країни «допомогти» постачаннями техніки та зброї «ДНР» і «ЛНР». Тим самим нагнітаючи обстановку.
Чи витримає економіка України інформаційні гойдалки щодо ймовірної повномасштабної війни з Росією, «ФАКТИ» запитали у кандидата економічних наук, економіста Андрія Новака.
«Дехто з європейських політиків є проросійськими: їх дуже багато у Німеччині»
— Щодня ми чуємо про те, що Росія ось-ось може розв'язати повномасштабну війну. Деякі посольства тимчасово вивозять з України частину дипломатів і членів їхніх родин, авіакомпанії відмовляються залишати свої літаки на нічні стоянки в Києві тощо. Наскільки це погано для економіки нашої країни?
— Звичайно, що будь-яка ймовірність воєнних дій чи їхнє посилення і масштабування матиме негативні наслідки для економіки. Спочатку реагують найбільш чутливі економічні органи, якими є біржі — фондова, валютна. Перші негативні реакції ми вже маємо у вигляді незначної, проте все ж девальвації гривні. Також відбувається здорожчання відсотків по українських державних облігаціях — це вже перші фінансові наслідки ймовірного повномасштабного вторгнення.
Далі реагують інвестори, виробники, які знаходяться у можливій зоні проведення воєнних дій, намагаючись максимально вивести свій капітал та мінімізувати власні ризики. Проте ми повинні розуміти, що якраз такого результату великою мірою й добивається країна-агресор через новини про ймовірне вторгнення. Росія бажає завдати максимальної економічної шкоди Україні. В принципі поки що вони цих своїх цілей досягають.
Нам треба все ж максимально мінімізовувати такі інформаційні вкиди. Адже, за аналітикою самих військових, навіть те скупчення військ у відносній близькості до українських кордонів (100−120 тис. російських військовослужбовців) абсолютно недостатньо для широкомасштабної атаки на Україну по широкому фронту. Проте все одно треба бути готовими до будь-яких сценаріїв, зокрема й до найгірших. Водночас максимально зберігати спокій та не роздмухувати ось цю інформаційну атаку про ймовірність вторгнення.
Читайте також: «Путін і сам не знає, чи нападе на Україну. Але постійні крики про це вбивають нашу економіку»: експерт про істеричні очікування війни
— Проте, ця інформатака, скажімо так, підсилюється не лише словами, а й діями наших західних партнерів, зокрема США, Канадою та іншими країнами.
— Підсилюється. Адже дехто з європейських політиків є проросійськими: їх дуже багато у Німеччині. Хтось реагує за певними стандартами поведінки, приміром, як США. Водночас Європейський союз оголосив, що не збирається евакуювати дипломатів, бо не бачить в цьому потреби. Думаю, такі приклади ми повинні бачити та інформаційно множити й тиражувати.
— Росія на собі теж відчуває всі негативні наслідки від ймовірного вторгнення на територію України?
— Безумовно. Адже війна — це економічні збитки для обох сторін. Коли йдеться про війну, то немає такого, що ось одна країна страждає, а інша набуває. Звичайно, реагує й Росія у вигляді девальвації російського рубля. До слова, глибшою, ніж девальвація гривні. Масовий відтік капіталу з російських компаній та зниження вартості їхніх провідних компаній також набагато масштабніше, ніж у нас.
Це пояснюється тим, що в України з Росією протилежна міжнародна диспозиція. Якщо наш східний сусід багато років перебуває під дією міжнародних санкцій, зокрема й фінансових, то Україна знаходиться під дією міжнародної підтримки. У нас прямо протилежна міжнародна й навіть економічна диспозиція. Тому наслідки для Росії в будь-якому випадку будуть важчими, ніж для України. В принципі це вже фіксується станом на зараз.
З початку війни Росії проти України, з 2014 року, наша країна втратила приблизно 9 млрд доларів свого ВВП. Водночас за аналогічний період Росія втратила приблизно 200 млрд доларів свого ВВП. Вже навіть на зараз в тих масштабах, в яких відбувається російська агресія проти України, їхні економічні втрати більші за наші. Якщо вони задумають ще агресивнішу військову кампанію, тоді їхні втрати пропорційно збільшаться.
Читайте також: Про помилки Путіна, що призведуть до розвалу РФ, та як вплинуть на Україну переговори Росії з США та НАТО: Володимир Огризко
— Як довго наша економіка може витримувати такий стан справ?
— Сьогодні є зниження прогнозу росту ВВП України у 2022 році з 3,8% до 3,4%. Яка в цьому частка негативної військової інформації, а яка — продовження пандемії та її нова хвиля, як уже видно, масштабніша, з новими штамами, сьогодні важко визначити. Проте в плані невеличкої девальвації гривні та здорожчання відсотків по українських державних облігаціях можна сказати, що це прямі наслідки цієї інформаційної кампанії про ймовірність вторгнення.
— А наскільки може гривня просісти?
— Жодних критичних моментів поки немає.
«Є багато історичних прикладів, коли країни були в стані війни, але це не заважало їм розвиватись»
— Звісно, зараз ніхто з іноземних інвесторів не захоче мати справу з нестабільною, в плані безпеки, Україною. Якщо все ж Росія на нас не нападе, як довго нам доведеться оговтуватись від усіх цих подій?
— Це залежатиме від ефективності внутрішньої економічної політики уряду та НБУ. Звичайно, є об'єктивні зовнішні обставини, як-от постійні загрози з боку Росії. Проте за ними не можна ховатись, як за ширмою, та пояснювати цим всі внутрішні економічні невдачі. Тому все залежатиме від економічної політики уряду. Є багато історичних прикладів, коли країни були в стані війни (а чимало й зараз мають на своїй території воєнні дії), але це не заважало їм розвиватись. Це Індія та Пакистан, Північна Корея та Південна Корея. Відколи існує Ізраїль, він у стані війни. Формально навіть Японія у стані війни з Росією.
— Негативні настрої впливають і на довгострокові інвестиції населення. Забудовники вже кажуть, що з початку загострення воєнної ситуації українці майже припинили купувати квартири. Ринок просто став.
— Ринок став не тому, що є загроза війни. Вичерпались покупці, які здатні зараз купувати житло. Ми розуміємо, купівельна спроможність переважної більшості українців не росте останніми роками. Лише невеличка частина наших співгромадян можуть собі дозволити купувати нерухомість. Переважно це підприємці, якщо їхня діяльність успішна, а також різні корумповані чиновники. Певний будівельний бум, що спостерігався останні 2 роки й спричинив пожвавлення на будівельному ринку, фактично вичерпав майже всіх потенційних покупців. Зараз ринок нерухомості потребує масштабнішої хвилі платоспроможних покупців. Вони швидко не з'являться.
— Тобто ринок й надалі просідатиме?
- Так, потроху буде, але бачимо що забудовники продовжують вкладати гроші, будівництво триває, причому як багатоквартирне, так і котеджних містечок. Це свідчить, що компанії все ж бачать потенціал на ринку.
— А чи не спровокує все це ситуацію, коли в якийсь момент, через замалу кількість інвесторів, будівельні компанії масово почнуть заморожувати об'єкти?
— Є такі ризики. Проте, я так розумію, забудовники зробили певні висновки з попередніх криз (фінансова 2008 року і криза, спровокована російською війною 2014−2015 років) і прилаштувались до нових, фактично постійних кризових умов.
— Наостанок про зовнішні борги, які у нас чималі. Чи здатні ми погашати їх, а можливо, варто було б попросити про рефінансування?
— Поки що великої потреби у рефінансуванні немає. В бюджеті 2022 року було закладено необхідні ресурси для погашення державного боргу як внутрішнього, так і зовнішнього. Відповідно, передбачили нові державні запозичення якраз для спокійного обслуговування держборгу. Якщо не станеться якихось масштабних фінансових зривів, то поки що все відбувається за графіком боргових виплат.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
1395Читайте нас у Facebook
