Так це чи ні, невідомо нікому з нас. Але мені чомусь здається, що саме тим, кому вдавалося прислухатися до поклику своєї долі, вдавалося робити щось таке, про що вони часом і мріяти не могли. Або мріяти могли, але з різних причин просто не сміли.

Джошуа Слокам народився 20 лютого 1844 року на сімейній фермі в канадській Новій Шотландії. Він був п'ятим із вісьмох дітей Джона Слокомба та його дружини Сари Джейн. Джон був потомственим мореплавцем, але, одного разу зайнявшись фермерством, про море не дозволяв уже думати ні собі, ні своїм дітям. І ранні спроби Джошуа стати моряком припиняв відразу ж, повертаючи сина-втікача, коли той, незважаючи на юний вік, примудрявся влаштовуватися на рибальські кораблі. Втім, на Джошуа це не діяло, і у 16 років він остаточно залишив батьківський будинок, навіть змінивши кілька літер у своєму прізвищі.

Вже до 17 років він встиг побувати з іншого боку океану, відвідав кілька далеких країн. А потім, переїхавши до Сан-Франциско та прийнявши американське громадянство, став капітаном невеликого судна. На ньому він не раз здійснював подорожі зі своєю молодою дружиною. Іноді це закінчувалося крахом, що знову ж таки зупинити Джошуа від подальших планів ніяк не могло.

Купивши одного разу невеликий човен і надбудувавши борти, він встановив на ньому три щогли і разом із сім'єю плавав морями та океанами майже цілий рік. Потім написав про цю подорож книгу, що викликала несподівано великий ажіотаж і дозволила Слокаму заробити пристойні гроші. Це якраз і дозволило вже аж ніяк не молодому мореплавцю зважитися на головну справу всього свого життя.

24 квітня 1895 року на невеликому (трохи більше 11 метрів) шлюпі під назвою «Spray», власноруч переробленому в чудово обладнане судно, Джошуа Слокам вирушив у поодиноку кругосвітню подорож. Вийшовши під вітрилами з канадського порту Ярмут, Слокам вирушив до Європи. З Гібралтару повернувся до берегів Бразилії, пройшов Магелланову протоку і досяг узбережжя Австралії. Провівши літо Південної півкулі на Тасманії, Слокам в 1897 знову вийшов в океан, обігнув мис Доброї Надії і повернувся в Атлантику. Зайшовши на острів Святої Олени, він узяв на борт козу, сподіваючись доїти її та пити молоко. Але коза з'їла всі його морські карти, і тварину з ганьбою виселили на острові Вознесіння.

28 червня 1898 року Джошуа Слокам зійшов на берег в американському Ньюпорті, подолавши під час одиночного плавання 74 тисячі кілометрів (46 тисяч морських миль). Єдиною живою істотою поруч з мандрівником усі ці роки був павук, життя якому Джошуа примудрився якимось чином зберегти. 1900 року Слокам опублікував книгу «Один під вітрилом навколо світу». На нього чекала слава, популярність, благополучне існування. Але він, махнувши на всі блага земні рукою, у листопаді 1909 року вирушив у нову подорож, на своєму знаменитому «Спреї» взявши курс від острова Мартас-Віньярд на Південну Америку. Більше легендарного мореплавця живим ніхто не бачив. Оскільки його маршрут пролягав у районі Бермудських островів, зникнення Слокама назвали ще однією загадкою Бермудського трикутника.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.