Не знаю, чи вірите ви, друзі мої, у дива. Не знаю. А ось я, наприклад, вірю. І не просто навіть вірю, а твердо переконаний: в останній момент, коли ваші зусилля, судячи з усього, бажаного результату не принесуть і принести вже просто не можуть з об'єктивних причин, настає той момент, який і називається дивом. Тому, що той, хто бореться до останнього, має право на нього розраховувати. Як це було вже неодноразово. І не лише з нами. Щоправда, для цього треба до останнього боротись. І вірити. Тільки й всього.

Унікальний випадок стався з 21-річним сержантом Ніколасом Стефеном Алькейдом 24 березня 1944 року. Більше того, його навіть задокументували офіційно. Під час нальоту на Німеччину його бомбардувальник був підбитий німецькими винищувачами. Сталося так, що полум'я знищило й парашут Ніколаса. Не бажаючи гинути у вогні, сержант вистрибнув з літака, вважаючи, що так загине швидше.

З висоти 5500 метрів льотчик впав на гілки сосен, а потім у м'який сніг і знепритомнів… Коли Алькейд прийшов до тями, то з подивом з'ясував, що при падінні не отримав жодного перелому. З подякою глянувши на зірки над головою, сержант дістав цигарку і закурив. Незабаром його виявило гестапо. Німці були так вражені тим, що трапилося, що навіть видали льотчику сертифікат, що підтверджує чудовий порятунок. А сам цей випадок нерідко згадують викладачі льотних шкіл та училищ у багатьох країнах світу.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.