Вчитель та учень опинилися у незнайомому селі у день великого свята. Коли вони підійшли до головної площі, звуки барабанів та крики людей стали настільки гучними, що учень затиснув вуха долонями. Але, на його подив, вчитель, пританцьовуючи, через гамірний натовп продовжував протискуватися все глибше до центру площі, до місця головної дії.

Після того, як свято закінчилося і люди, які втомилися від веселощів, розійшлися по хатах, учень запитав вчителя:

— Вчителю, як тобі вдавалося отримувати задоволення за такого нестерпного галасу? Мені іноді здавалося, що я не чув навіть власних думок!

— Просто ти був налаштований на галас, мій друже. А для мешканців села це була музика. Я ж лише сприйняв ці звуки так само, як і вони. Так і у житті. Більшість людей живуть, сприймаючи тільки навколишній шум. А потрібно лише раз і назавжди навчитися чути музику…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.