Хто з нас у молодому віці не замислювався про багатство? Згодом для одних думки залишалися мріями, а для інших ставали реальністю, що супроводжувалася безсонними ночами, страхом втратити статки, відповідальністю за багатьох людей, необхідністю постійно розвивати свою справу, яка волею обставин з успішної у будь-який момент може стати спочатку проблемною, потім збитковою, а, можливо, й зовсім важким тягарем. Помиляється той, хто наївно вважає, що багатство — це суцільні радощі життя. Адже тут ще питання, яким чином воно людині дісталося і в яких умовах вона змушена жити, граючи за правилами, не нею встановленими.

Ось і виходить, що для одних багатство — вічна мука в золотій оправі, для інших — нові можливості реалізувати себе, принести користь оточуючим, надати допомогу нужденним і подарувати радість найближчим. Втім, у будь-якому разі багата людина залишається, сама того часом не помічаючи, рабом — звичок, обставин, несподіваних проблем.

Якось у розмові з мудрецем нещодавній бідняк, який дивом розбагатів на торгових угодах, сказав:

- Сьогодні я багатий, я ні від кого не залежу. Це вчора мною можна було зневажати, а сьогодні я абсолютно незалежний.

Мудрець поблажливо глянув на нього і з погано приховуваною іронією запитав:

- От скажи мені, любий: сьогодні на ніч ти свій караван зупинив за своїм бажанням і душевним прагненням, або щоб твої верблюди могли поїсти, попити, поспати, зрештою?

- Що за дурниці ти питаєш? — здивувався багатій. — Ну, звичайно, щоб тварини могли отямитися і, як належить відпочити.

І тоді мудрець йому сказав:

- Твоя незалежність лише здається. Хоч ти й багатий, а живеш не так, як хочеш, а так, як твоїй худобі завгодно.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.