Багато хто з нас живе страхами, часто навіть не підозрюючи про те, що ці страхи нами самими і породжені. Мучимося, виснажуючи себе тривогами. Маємося, не знаходячи місця від важких думок, які можна було б легко розвіяти, якби лише поставити таку мету. Але страхи нерідко виявляються сильнішими за людей, які придумали їх, і потихеньку гризуть і затягують.

Одного разу дуже недовірливого чоловіка було запрошено в дім старого друга. Коли він збирався випити пропоновану чашу вина, йому здалося, що він бачить усередині чаші маленьку змію. Не бажаючи образити господаря, гість на одному подиху осушив чашу до дна.

Повернувшись додому, він відчув страшний біль у шлунку. Було випробувано безліч ліків, але все виявилося марним, і чоловік, тепер уже серйозно хворий, відчув, що вмирає.

Його друг, почувши про стан хворого, ще раз покликав його до свого дому. Посадивши гостя на те саме місце, він знову запропонував йому чашу вина, сказавши, що в ній — ліки. Коли стражденний підняв чашу, він знову побачив у ній маленьку змію. Цього разу вирішив звернути на це увагу господаря.

Без жодного слова господар показав на стелю над головою гостя, де висіла мисливський лук. Хворий тут же зрозумів, що змія була лише відображенням лука, що висів над ним. Чоловіки подивилися один на одного і засміялися. Біль у гостя миттю минув. І незабаром він видужав…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.