Ця абсолютно реальна історія трапилася у середньовічній Празі у XIV столітті. На той час жив там самотній лихвар. Він давав людям гроші під відсотки. Багато городян мали грошові проблеми. І вони просто мусили звертатися до нього. Але про цю людину ходила дуже погана чутка.

Лихварство взагалі називали тоді ганебним заняттям. Вважалося, що якщо хтосьзаймається цією справою, значить він точно мерзотник, що оббирає бідняків. І, треба визнати, що багато лихварів справді підтримували такий імідж своєї професії і були бездушними кровопивцями, готовими на все, аби тільки витрусити гроші з боржника.

Цей же лихвар до того ж іще жив один. І оточуючі часто подейкували: «Він дуже погана людина. Гроші йому все. Він навіть на сім'ю витрачатися не хоче…»

А тим часом, у тій же Празі багато бідних родин дивувалися. Звідки не візьмись, у них, які потребували всього, часто повторювалося справжнє диво. У найважчі моменти їхнього життя невідомо звідки хтось передавав їм гроші, причому, в достатній кількості, щоб їм позбутися бід…

Минув якийсь час і лихвар помер. На похорон до нього ніхто не хотів іти. І не тільки тому, що він був самотнім. Просто багато хто вважав його огидною особистістю. Але після оголошення заповіту виявилося, що всі свої доходи (до останнього гроша!) він заповідав біднякам. А ще службовці контори розповіли, що вони за його наказом таємно носили гроші в бідні сім'ї. Причому сам господар просив їх ніколи не говорити, від кого ці гроші. Дізнавшись про це, на похорон лихваря прийшла чи не вся Прага.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.