ПОИСК
Інтерв'ю

«У кремля лише одна вежа. Називається вона Луб’янка. І цю вежу давно вже знесло», — Юрій Фельштинський

11:20 20 липня 2022
Юрій Фельштинський

В останні місяці смерть переслідує російських топ-менеджерів, яких разом із сім'ями буквально вирубують сокирами. Так само на початку 90-х гинули партійні та господарські чиновники СРСР — КДБ «обрубувало» кінці, щоб сховати «золото партії». А невдовзі може продовжитися й чимала низка «дивних» смертей серед російських генералів і політиків — як після приходу путіна до влади, коли було ліквідовано майже півсотні високопоставлених військових і політичних діячів. Про ці «збіги», а також про те, навіщо путіну фальсифікувати смерть своєї матері, і чи зміниться щось для України, якщо в рф досягне успіху змова проти кремлівського карлика, «ФАКТАМ» розповів американський історик Юрій Фельштинський.

«росія єдина країна, де при владі стоять не диктатори, монархи чи партії, а держбезпека, як інститут»

Майже 105 років тому в росії було створено ВНК. З того часу «органи» (НКВС, ОГПУ, МДБ, КДБ) та партія більшовиків фактично боролися — хто кого контролюватиме. Але довгий час чекісти програвали, то вмираючи самостійно, то будучи розстріляними: Дзержинський, Ягода, Єжов, Берія… Не кажучи вже про керівників та виконавців нижчого рангу. Після чого держбезпеку переважно очолювали комсомольсько-партійні вихованці — Семичастний, Шелепін, Андропов, Крючков. І лише в 90-ті роки минулого століття чекісти «відігралися» у боротьбі з комсомольцями і бандитами, що вибилися в бізнесмени. Чи можна це вважати остаточною перемогою, чи є в росії сили, які можуть чинити опір спецслужбам?

- «Остаточна перемога» — в історичній перспективі поняття неочевидне. Наприклад, остаточна перемога радянської влади в росії/СРСР виявилася зовсім не остаточною. Остаточна перемога над нацизмом у 1945 році, як стало ясно у 2022 році, теж була не остаточною: нациZм з літерою Z відродився в росії.

Якщо розглядати ваше питання стосовно сучасної росії, то першу значущу перемогу КДБ було здобуто з приходом голови КДБ Андропова на посаду спочатку генсека партії, а потім ще й Голови Президії Верховної Ради СРСР — тобто він формально став президентом країни. Але Андропов, як знаємо, швидко помер. Ініціативу знову перехопила партія. 1991 року, внаслідок серпневого путчу, комуністична партія владу втратила. З 1991 по 1999 роки ДБ готувалася до захоплення влади, і в 2000 році через президентські вибори успішно її захопила. Останні 22 роки вони при владі. Я не бачу в росії сил їх усунути, знести, прибрати…

росія — єдина країна, де при владі стоять не диктатори, монархи чи політичні партії, а держбезпека, як інститут. Вона контролює парламент країни (Думу), інфільтровану до того ж співробітниками держбезпеки. Їй підпорядкована армія. На додаток створено ще й Росгвардію, яка теж підпорядкована президенту, тобто ФСБ. Опозиція пригнічена. Преса та ТБ під жорсткою цензурою. Я просто не бачу сил крім зовнішніх для виправлення цієї ситуації. А під зовнішніми силами я маю на увазі виключно поразку росії у війні. Історично розмірковуючи, це єдиний сценарій, за якого в росії раніше створювалися умови для революцій, реформ та змін.

Також читайте: «путін боїться за себе та свою родину»: український генерал про перелом у війні росії проти України

- Ходить байка, що гебіст Герман Угрюмов — «заступник заступника» путіна, коли той був директором ФСБ, а згодом: заступник Патрушева, що змінив путіна, — сказав якось: «Нам довелося підірвати будинки, щоб посадити його в кремль, скільки ж доведеться пролити крові щоб його звідти прибрати?» Невдовзі після цього Угрюмов отримав Героя росії, звання адмірала — і наступного дня помер у своєму штабі в Чечні. Взагалі з кінця 1990-х, з моменту появи путіна у великій політиці, сталося достатньо підозрілих смертей колишніх і чинних генералів та адміралів, більшість з яких були задіяні в Першу чи Другу чеченські війни, а деякі також пішли у політику: авіакатастрофи з Лебедем та Трошевим, нібито вбитий дружиною Рохлін, підштовхнутий під електричку Дубров, отруєний Грачов, — всього близько чотирьох десятків людей загинули в автокатастрофах, були повішені, застрелені, «померли від інфаркту після вогнепального поранення в голову»… Прокурор і політик Віктор Ілюхін (той, що звинувачував у держзраді Горбачова і намагався організувати імпічмент Єльцину), наприклад, помер від інфаркту через місяць після того, як спробував звинуватити у держзраді путіна. Смерті Литвиненка, «хрещеного батька» путіна Березовського, тих же Артема Боровика та Вахи Ібрагімова, які обіцяли перед виборами всім показати справжню матір путіна та розповісти про його справжнє дитинство. А цього року в росії — епідемія смертей топ-менеджерів великих компаній, більшість із яких пов'язана з енергоносіями — основним засобом шантажу путіним Заходу. Вони вішаються, стріляються, рубають сокирами своїх дружин та дітей, гинуть в аваріях. Просто збіг?

- Ні, не збіг. Я не чув, звичайно, щоб Угрюмов таке говорив, але помер він, справді, за дуже дивних обставин 31 травня 2001 року. У 2002 році я брав свідчення у двох людей, причетних до вибухів будинків у росії у вересні 1999 року, і вони показали, що Угрюмов, за їхньою інформацією, був куратором цієї операції по лінії ФСБ.

путін досі не в змозі вивчити, хто з його батьків помер спочатку — мати чи батько, каже Фельштинський

Рохлін був причетний до спроби організації у Москві військового перевороту, спрямованого проти Єльцина. Він був підозрілим чином убитий 3 липня 1998 року. А 25 липня директором ФСБ було призначено путіна. Іншими словами, це був період, коли держбезпека готувалася до захоплення влади. Віддавати цю владу генералу Рохліну було не в їхніх інтересах. Я докладно пишу про це у книзі «Від Червоного терору до мафіозної держави: спецслужби росії у боротьбі за світове панування», написаній у співавторстві з колишнім підполковником КДБ Володимиром Поповим, яка вийшла у Києві російською та українською у 2021 році у видавництві «Наш Формат».

Про вбивство Литвиненка (листопад 2006 року) ми наразі вже все знаємо. Смерть Березовського (23 березня 2013 року) ніколи не розслідувалася, як і смерть його партнера та друга Бадрі Патаркацишвілі, який теж помер у Лондоні, 12 лютого 2008 року. Бадрі у системі Березовського відповідав за бізнес та гроші, і його смерть Березовського буквально розорила.

Також читайте: Помер один із убивць Олександра Литвиненка

Артем Боровик загинув 9 березня 2000 року, незадовго до президентських виборів у росії, в авіаційній катастрофі, що можна вважати звичайним нещасним випадком. Але справа в тому, що Боровик працював у ті тижні над публікацією про Віру Павлівну Путіну, жінку з Грузії, яка стверджувала, що вона — справжня біологічна мати кандидата на пост президента росії путіна. Матеріал цей був опублікований в газеті Боровика «Версія», але вже 26 квітня 2000 року, після президентських виборів, коли ця інформація вплинути на результат виборів не могла.

Також читайте: Ціна влади путіна: «усунуті» спецслужбами батьки та чверть сторіччя терактів

Щодо офіційних батьків путіна з Ленінграда, то в історії їхньої смерті багато неясностей, а сам президент так і не в змозі вивчити, хто з його батьків помер спочатку — мати чи батько. І в різних виданнях дає на цю тему відповіді, що відрізняються. Схоже, що спочатку померла мати, 1998 року, потім батько — 1999 року. Але путіна можна зрозуміти: інформація про рік смерті матері «1998 року» швидше за все сфабрикована. Схоже, що і мати, і батько померли під час президентської кампанії путіна 1999 року, того ж року, коли в росії підривали будинки. І розслідування Боровика про Віру Павлівну з Грузії загрожувало стати сенсацією небаченого масштабу із непередбачуваними наслідками.

Борис Березовський, смерть якого так і не була розслідувана. Фото із сайту https://www.svoboda.org/

Ваху Ібрагімова я добре знав. Він був поруч із колишнім президентом Чечні Джохаром Дудаєвим під час ракетного удару російського літака за місцю, де переховувався Дудаєв, і був тоді дуже тяжко поранений, ледве вижив (Дудаєв був убитий 21 квітня 1996 року). Наземне коригування авіаудару здійснювала спецгрупа офіцерів ФСБ під командуванням генерала Євгена Хохолькова. До цієї групи, зокрема, входив Олександр Литвиненко. Після вбивства Дудаєва Литвиненку доручили перевезти до Москви Аллу Дудаєву, дружину вбитого чеченського президента. Із Москви їй дозволено було вилетіти за кордон.

Ібрагімова вбили в Баку кількома пострілами з пістолета, з контрольним пострілом у голову, у вересні 2003 року. Інтерв'ю з В. П. Путіною, записане в Метехі, я отримав від Ібрагімова у 2002 році. Потім на моє прохання з В. П. Путіною записали друге інтерв'ю, яке теж було мені передане. Я використав ці матеріали у книзі, написаній разом із Володимиром Прибиловським, «Корпорація: росія та КДБ за часів президента путіна». Вона була видана у тому числі в росії у 2010 та 2012 роках, двома виданнями.

Читайте також: «Для перемоги у росії резервів немає, для ведення війни є», — Марк Фейгін

Остання хвиля смертей, коли знаходять убитими цілі сім'ї, швидше за все пов'язана з великими грошима, які або ховають, або виводять за кордон, або забирають у старих власників. І очевидно, що це стосується нової міжнародної ситуації, яка склалася в росії з вини путіна після російського вторгнення в Україну. Колись нам буде зрозумілий сенс цих звірячих вбивств. Нині він не зрозумілий. Але такого ж типу незрозумілі вбивства, часто з тортурами, відбувалися після падіння радянської влади 1991 року, коли вивозилися чи перерозподілялися так звані «партійні гроші».

У всякому разі, очевидно, що всіма цими вбивствами займаються виключно російські спецслужби і ніхто більше.

Хвороби путіна — маневр, що відволікає. Якщо судити по Вірі Павлівні Путіній, яка досі живе, йому ще жити і жити

- Зараз багато говорять про боротьбу так званих «веж кремля» — чиновницько-бізнесових угруповань. Чи можна це назвати боротьбою за владу, чи це лише штовханина за право бути ближче до путіна і «корита»?

- Я не бачу цієї боротьби. Я бачу слухняне стадо людей — від урядовців і наближених путіна до пересічних російських громадян — які змагаються в тому, щоб ні в чому не суперечити своєму господареві і випередити його в бажанні сказати якусь чергову гидоту про Україну чи Захід (НАТО). У кремля лише одна вежа. Називається вона — Луб'янка, причому схоже, що цю вежу (себто голову) давно вже знесло. Просто про це ні на Луб'янці, ні у кремлі не підозрюють.

- 23 роки тому здоров'я Єльцина погіршилось, його авторитет похитнув алкоголізм. В результаті боротьби тодішніх «веж» відбулася «операція «Наступник» — висування путіна, вибухи в Москві, Буйнакську, Волгодонську, друга чеченська, «мочити в сортирах», «я втомився, я йду» — в результаті якої було ліквідована демократично-олігархічна федеративна російська держава що зароджувалася, та сформований авторитарний режим: на мій погляд, зараз рф — аналог нацистської Німеччини 1938−9 років. Зараз ходять чутки про нового наступника — путін і нібито хворий, і вже частково нерукостислий. Чи реальна така операція, і хто може стати спадкоємцем престолу? Чи це лише відволікаючий маневр режиму?

- У сенсі хвороби путіна це маневр, який точно відволікає. Всі люди після якогось віку на щось хворі, при цьому можуть дожити до ста років. Якщо судити з Віри Павлівни Путіної, яка досі жива, путіну ще жити й жити, хіба що втрутяться якісь непередбачувані обставини.

У нас дуже багато претензій до нинішньої росії, і нам дуже багато там доведеться змінювати, тому що після 24 лютого 2022 року нам відкрилося зловісне обличчя цієї країни, яке успішно приховується від світової громадськості останні 22 роки.


россія сьогодні. Фото з ФБ сторінки Івана Єрохіна (erokhin.ivan.)

Сьогодні росія справді найбільше нагадує гітлерівську Німеччину: і за риторикою, і за символікою, і за поведінкою уряду та народу. За цілями, поставленими перед державою. За жорстокістю. За аморальністю. За хамством, зведеним у норму. За беззаконням. Немає нічого хорошого, що можна було б сказати про сьогоднішню росію. Жодного доброго слова ця країна тепер довго ще ні від кого не почує. путін і всі, хто довкола нього, погробили росію на віки. Українській крові російському народу, росії та путіну ніхто ніколи не пробачить. Злочини Леніна, Сталіна, Хрущова та Брежнєва можна було списувати на комуністичні догми. Злочини нинішньої росії списувати нема на кого і нема на що. Лише на саму росію.

Також читайте: Кал та сеча путіна охороняються державною таємницею

«Путін і його оточення погробили росію на віки. Її нинішні злочини списувати нема на кого. Тільки на саму росію»

- Чи можливо, що всередині спецслужб, «особистої гвардії» може дозріти змова, і чергова «табакерка» завдасть путіну «апоплексичного удару»? І навіть якщо таке станеться, чи зміниться політика рф?

- Чи можуть путіна прибрати чи змістити його колеги? Можуть. Але ж нам важлива не зміна особистості, навіть якщо особистість поводиться як диктатор, а зміна режиму в росії. А для цього потрібно не лише позбутися путіна, а й розпустити ФСБ (держбезпеку) із забороною відтворюватися під будь-якими іншими новими скороченнями, що ця структура дуже любить робити та робила протягом ста років. Від того, що путіна замінить Патрушев, наприклад, не зміниться нічого. Чи можна уявити, що путіна завтра змінить якась інша людина, яка скаже: «Вибачте, друзі, ми помилилися. Ми винні. Ми припиняємо війну, виводимо війська, визнаємо кордони України на рівні 2013 року, а Грузії — на рівні 2007 року, виплачуватимемо компенсації сім'ям усіх убитих та поранених українців та грузинів, відновимо за рахунок росії розорені нами території, повернемо полонених та насильно відведених до росії українських громадян, відмовимося тепер уже від баз у Криму та виведемо свій флот із Чорного моря, виведемо війська з Придністров'я, де вони перебувають багато років без запрошення молдавської сторони, роззброїмо Калінінградську область або навіть повернемо її споконвічним власникам — настільки ми відчуваємо свою провину за вчинене, за пролиту кров, за все те горе, яке ми принесли, і настільки ми готові у всьому скоєному покаятися!»

Чи бачите ви такий сценарій? Напевно ні. А я бачу, але лише в одному випадку: якщо росія в нинішній війні зазнає поразки, порівнянної з поразкою Німеччини та Японії 1945 року. А просто від зміни старого путіна нового путіна нічого не зміниться.

- Наскільки правдоподібною є версія, що якісь сили всередині (або поза) росії провокують прямий її конфлікт з НАТО та ЄС: розуміючи, що протистояти такій силі рф не зможе і буде змушена піти на переговори та якісь мирні домовленості? Адже програти війну Україні соромно — а програти війну всьому НАТО «з поплічниками» все ж таки не так ганебно. Або щоб у результаті поразки росії токсичного путіна змінив якийсь контрольований «вежами» псевдоліберальний наступник, а рф поновила статус «світової бензоколонки».

- Єдиною силою, яка провокує прямий конфлікт росії з НАТО та ЄС — це путін та його колеги з ФСБ, які становлять ядро російського керівництва. Інших ворогів росія не має. росія протистояти НАТО, звичайно ж, не в змозі. Але, по-перше, не очевидно, що путін так вважає, а по-друге, і це головне, росія має ядерну зброю, а це серйозний фактор і не враховувати його не можна. І оскільки путін планує застосувати ядерну зброю, він припускає, що нічийний рахунок (взаємне розорення чи знищення) у цій битві йому гарантовано, а якщо противник злякається бою та здасться, то на путіна чекає перемога. Ось на цю перемогу над супротивником, що злякався і здався, путін і сподівається.

У закінченні можна буде прочитати про те, як НАТО готується до війни з Росією на території України і навіщо Білорусь повертається до статусу ядерної держави

Читайте також: «Термоядерний удар по Європі з території білорусі можливий, адже путін хоче панувати над усім світом», — Юрій Фельштинський

2643

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів