ПОИСК
Інтерв'ю

«Термоядерний удар по Європі з території білорусі можливий, адже путін хоче панувати над усім світом», — Юрій Фельштинський

12:20 21 липня 2022
Лукашенко та Путін

Нещодавній обстріл житлових районів російського Білгорода російськими ракетами (і спроби звинуватити в цьому Україну), заяви вищого військового керівництва рф про те, що вони самі знищать той же Білгород, якщо ЗСУ перейдуть у наступ на територію росії, дедалі частіша «бавовна» в прилеглих до України областях рф… Навіщо кремлю все це, якщо градус ненависті до українців у московитів і так зашкалює? Достатньо подивитися в соцмережах коментарі з-за поребрика до інформації про вбитих рашистськими військовими злочинцями українських дітей. Не бачить необхідності для кремлівського режиму в терактах проти своїх громадян й історик Юрій Фельштинський, який у першій частині інтерв'ю розповів, чому змова проти путіна нічого в ситуації, що склалася, не змінить.

«Проєкт путіна щодо відродження СРСР провалився завдяки Україні»

— Ось уже котрий місяць з'являються новини про вибухи в прилеглих до українсько-російського кордону областях. Пропагандисти говорять і про ракетні обстріли житлових районів з боку України, і про авіаудари з безпілотників. Чи можна в цьому випадку проводити аналогію із «ФСБ підриває росію»? І навіщо зараз спецслужбам «бомбити Вороніж»: для консолідації суспільства у ненависті до українців, підготовки до мобілізації та спроби задавити Україну «гарматним м'ясом»? Чи це більш далекосяжні плани на мотивацію ескалації конфлікту із Заходом, який поки тільки допомагає Україні зброєю?

— Якби путін хотів розпочати війну з НАТО, він би це зробив. Причин у нього достатньо: військова допомога Україні, санкції, вступ до НАТО Фінляндії та Швеції… Для всього цього не треба підривати будинки у Воронежі. Зараз не 1999 рік, коли росія була загалом вільною країною, якщо мати на увазі пресу, телебачення, стан розуму росіянина. Тоді треба було створити атмосферу паніки, хаосу та шоку й швидко-швидко розв'язати Другу чеченську війну та захопити владу. Сьогодні владу вже захоплено. Держава контролюється ФСБ, свободи слова та преси немає. Ненависть до українців легко організовується через пропагандистів російського телебачення, які 24 години на добу ведуть мовлення.

Мені не здається, що сьогодні у путіна є необхідність вдаватися до терактів проти своїх громадян. Достатньо, що він їх десятками тисяч кладе в Україні.

Читайте також: «путін намагатиметься зруйнувати нашу євроінтеграцію», — Павло Клімкін про війну та статус кандидата в ЄС

— Цього року виповнюється сто років утворення СРСР. Останнім часом путін постійно говорить про Петра I, повернення територій. Вирощений совком, коли завершення різних проєктів приурочувалися до чергових пам'ятних дат і роковин — будь-якими силами та втратами, чи то визволенням Києва від німців ціною сотень тисяч людей, чи здаванням в експлуатацію будинку, який потім мешканцям ще два роки доводити до розуму. Чи можливо, що цього року він хотів реінкарнувати СРСР, завоювавши Україну, можливо, країни Балтії, Казахстан, зігравши в аншлюс з білоруссю?

— Як дотепно сказав Віктор Шендерович, Петро прорубав вікно до Європи, а путін його забив. Тож не будемо порівнювати путіна з Петром I. Немає тут жодного порівняння. Петро хоч і був самодержець із властивим усім самодержавним правителям самодурством, але намагався зблизити росію з Європою. путін намагається повернути росію назад у СРСР і в цьому досяг успіху. Він повернув радянський гімн, радянську мелодію інформаційної програми «Время», радянський ТАРС, повертає, принаймні в окупованих частинах України, радянський червоний прапор. Напевно, ви маєте рацію та ідея відновити СРСР до століття з дня утворення цієї держави, що розпалася ву1991 році, відвідувала голову путіна. Але, як ми бачимо, захопити фактично вдалося поки що лише білорусь, щоправда, «без єдиного пострілу», що звучить дещо іронічно на тлі російсько-білоруських «навчань», які переросли у вторгнення російських військ в Україну, в тому числі з території білорусі, і участі білорусі у війні на боці росії.

Читайте також: Ціна влади путіна: «усунуті» спецслужбами батьки та чверть століття терактів

Після чотирьох із половиною місяців війни в Україні стало зрозуміло, що проєкт путіна щодо відродження СРСР провалився, насамперед завдяки опору України. Я не знаю, чи зуміють російські війська пробити до Придністров'я сухопутний коридор і розпочати повномасштабну війну ще й у Молдові (це також значною мірою залежить від стійкості України). Але одна річ — відтворити СРСР, а інша — зруйнувати все, що стоїть на шляху. Творчої частини у програмі путіна насправді немає. Є тільки руйнівна, бо чекістів ніколи не вчили творити та будувати, а лише руйнувати та вбивати. Ось вони й руйнують в Україні, ось вони й убивають…

— Експерти, які ще нещодавно вважали велику російсько-українську війну неможливою, зараз пояснюють вторгнення тим, що оточення тримало путіна в невіданні щодо сили української армії та настроїв наших громадян. Мовляв, той свято вірив, що українці чекають на росіян як визволителів, і зустрічатимуть їх квітами, і путін напав, сподіваючись на переможний бліцкриг. Але навіть вони не бачать логіки у цьому нападі, не розуміють, навіщо це було потрібно. На вашу думку, чому й навіщо? Адже в Україні був досить лояльно налаштований до путіна російськомовний президент, налаштований на переговори з рф. На всіх рівнях влади була купа проросійськи налаштованих політиків та чиновників, через яких росія могла просувати свої ідеї, і які після вторгнення чи втекли, чи стали затятими патріотами.

— Причини для вторгнення в Україну нам неодноразово озвучив сам путін: захоплення територій, у тому числі чи передусім колишніх європейських радянських республік. путін не тому почав війну проти України, що вона здалася йому легкою здобиччю (хоча вона й здавалася легкою здобиччю), а тому, що це частина реалізації його глобальної програми зі «вставання росії з колін», відновлення російської імперії, знищення зовнішньополітичних ворогів росії, якими є вся світова цивілізація, насамперед країни, що входять до ЄС та НАТО.

Як завжди в історії всіх воєн, війна замислювалася як бліцкриг, а виявилася позиційною. Але це банальні прорахунки всіх політиків та полководців. путін тут — не виняток. На провал бліцкригу ніхто ніколи з агресорів не розраховує. І путін не розраховував. До речі, західні розвідки також вважали, що путін стрімко захопить Україну і що з військової точки зору Україна шансів вистояти не має. Абсолютно всіма була переоцінена міць російської армії. Ще більшою мірою була недооцінена готовність українського народу битися та вмирати за свою свободу.

Читайте також: «Захід готувався забезпечувати партизанів, а не давати важку артилерію та танки», — військовослужбовець ЗСУ, політолог Кирило Сазонов

В результаті вторгнення в Україну, що повинно було і з військової, і з політичної точки зору увінчатися блискучою перемогою росії, виявилося повним провалом. До 2014 року Україна, як на мене, була ментально наполовину проросійською. Після захоплення Криму та вторгнення на Донбас ситуація в цьому плані стала змінюватися не на користь росії, чого путін, можливо, не розумів, оскільки на військовому фронті він начебто здобув перемогу: захопив частину території України. За його ґебістською логікою після захоплення Криму та частини Донбасу Україна мала почати здуватися, а вона почала готуватися до боротьби з агресором. Зіставивши це з Помаранчевою революцією та Майданом, які відбувалися на його очах, путін мав зрозуміти, що на боротьбу з ним підніметься весь український народ, причому як україномовний, так і російськомовний. Але йому знову не вистачило мізків, як і 2014 року, не розпочинати вторгнення в Україну з російськомовних територій (Маріуполя, Харкова та інших). Ось він і отримав війну, де проти російських солдатів воюють, зокрема, українські росіяни. Ось він і створив сам своїми руками Україну, де через 20 років російською ніхто не говоритиме, а зізнаватися в тому, що ти росіянин, буде соромно. Чи можна це назвати перемогою?

У 2013 році росія мала під боком доброзичливого, добродушного сусіда, який не мав армії. Що залишиться від цієї дружелюбності та добродушності після закінчення російсько-української (або світової) війни? Відповідь на це запитання ми знаємо. Жоден проросійський політик ніколи не з'явиться на українському політичному небосхилі. Ніколи.

«Санкції світ запроваджує не для покарання росії, а щоб підготуватися до війни з нею»

— Лютневе вторгнення практично по всьому кордону України з росією та білоруссю російська армія не змогла розвинути на півночі, зараз усі сили зосереджені на сході та півдні, де йдуть запеклі бої. Попереднє вторгнення восьмирічної давності потроху скотилося до «замороженої стадії». Наскільки ймовірно, що після невдалого бліцкригу рф постарається «заморозити» ситуацію на кшталт того, що зараз відбувається в Грузії та Молдові?

— Мені не видається цей сценарій ймовірним. Російська армія в Україні зазнає надто великих втрат, щоб зробити цей конфлікт вічним. Українська армія одержує допомогу своїх союзників. Імовірно, ця допомога зростає. Водночас НАТО готується до повномасштабної війни з росією. Час насправді з дуже багатьох причин працює проти путіна та росії. Її позиції та становище з кожним днем погіршуються. На жаль, Україна за все це сплачує кров'ю. Змушена платити: свобода та незалежність коштують дорого. Сподіватимемося, що протистояти росії на самоті Україні доведеться не довго.

“НАТО готується до повномасштабної війни з росією” - каже Юрій Фельштинський (фото з сайту www.economist.com)

Читайте також: «Думаю, росія вирішила „йти в довгу“ — ні війни, ні миру»: політолог Тарас Загородній

— І напередодні Другої світової, і навіть вже після її початку і в Європі, і у США були сили, які виступали за те, що з Гітлером потрібно домовлятися (не від розумової перевтоми Гесс полетів на Британські острови) — або для участі в переділі світу, або для боротьби з більшовицькою імперією. Не секрет, що багато політиків у світі куплені путіним або ж «щиро помиляються». Вісім років тому світ «крізь пальці» подивився на окупацію Криму та частини Донбасу, як свого часу на аншлюс, окупацію Мемеля, ремілітаризацію Саара та Рейну, розділ Чехословаччини. І навіть зараз, після Бучі, Бородянки, Маріуполя, чути голоси за те, щоб «не принизити росію», що Україна не повинна завдавати ударів за межами своєї території, що Україна має піти на територіальні поступки… Чи зможе путін (або його наступник) активізувати «введених в оману», щоб купити собі чергову «Мінську угоду» — фактично «мюнхенську змову»?

— Час «мюнхенських змов» та «мінських угод» уже минув. Після 24 лютого 2022 року це стало неможливо, як неможливо було домовлятися про щось із Гітлером після 1 вересня 1939 року. Рубікон перейдено. З путіним за стіл переговорів ні Європа, ні США не сядуть, бо ні говорити з ним, ні домовлятися з ним нема про що. Можливо, це було не всім зрозуміло 25 лютого. Але зараз, після кількох місяців війни, це зрозуміло навіть Макрону. Україна, як сторона, що воює, мала б право сісти з росією як другою стороною, що воює, за стіл переговорів. Але й вона не може цього зробити, бо умови путіна відомі: він хоче цілком усю Україну. А за таких вихідних позицій російської сторони домовлятися нема про що.

путін — це людожер, який хоче зруйнувати всю Україну та з'їсти всіх українців. Про що ж можна домовитися з людожером? Усі половинчасті обіцянки росії будуть обманом, і це знають із досвіду 2014—2021 років. Так що ґрунту для переговорів просто немає, незважаючи на тих чи інших західних політиків, що початково мали бажання врегулювати війну, що почалася, через переговори.

Європа та Україна платять зараз за те, що не відреагували на вторгнення до Криму у березні 2014 року. Якби санкції цього типу були введені проти росії у 2014 році, не було б вторгнення 24 лютого. Якби ці санкції було введено у 2008 році, не було б анексії Криму та війни на Донбасі. Ці дві війни — 2008-го та 2014 року — були сигналами, подібними до окупації Мемеля та Судет, аншлюсу Австрії та розділу Чехословаччини, які теж були проігноровані західними демократіями. Напевно, з усього цього випливає, що людство не знає своєї історії та не вчиться на помилках минулого.

Читайте також: «В Офісі президента є люди, які готові та хочуть піти на компроміс із росією», — військовий експерт Олег Жданов

— Колись Байден заявляв про «санкції з пекла». Нині у світі оголошують уже сьомий етап антиросійських санкцій. Тим часом рф намагається обійти їх, домовитися з Китаєм, Індією, іншими країнами, перепродати вкрадені в Україні зерно та метал до Сирії та ще кудись, навіть легалізувати контрабанду. Зрозуміло, що багато країн більш-менш, але залежні від росії, тому миттєво відмовитися від імпорту тих самих енергоносіїв не можуть. Але є санкції (те ж відключення від «СВІФТ»), які теоретично могли «включити» одразу й глобально. Чому все ж таки їх запроваджують так дозовано?

— Тому що санкції не лише спосіб покарання росії, а й поступова підготовка ЄС та США до того, що скоро доведеться обходитися без росії, до якої звикли як постачальника сировини. Тобто Захід намагається зробити так, щоб санкції поки що максимально били росію та мінімально — Захід, бо важко в один день відмовитися від російського газу та нафти, на які розраховували роками і навіть десятиліттями. Але оскільки буде війна з росією, цим постачанням у якийсь момент все одно настане кінець, і саме до такої ситуації підготовляє себе поступово Захід. А те, що росія намагається всіма способами мінімізувати спрямовані проти неї санкції або оминути їх, — очікувано й у певному сенсі природно.

«З 2000 року в управління росією підбиралися виключно люди, які готові розв'язати термоядерну війну»

— Ще минулого року лукашенко почав натякати на можливе розміщення у білорусі ядерної зброї. У лютому цього року на референдумі було підтримано відмову цієї країни від нейтралітету та без'ядерного статусу. А нещодавно путін пообіцяв передати їй «Іскандери», які, вважають експерти, можуть запускати не лише балістичні ракети на 700 км, а й крилаті на 2500. Тобто ядерними ракетами з території білорусі лукашенко зможе «накрити» всю Європу. Якщо до цього додати багаторічні оповідки російських політиків і пропагандистів про те, як вони весь світ засиплють ядерним попелом, і путінське «ми, як мученики, потрапимо до раю, а вони просто здохнуть» — чи не через страх ядерної війни санкції вводять так повільно, а частина світових лідерів пропонує Україні поступитися своїми територіями агресору?

— Як ми вже визначили, «поступка» агресору частини українських територій, і навіть усієї України, і навіть ще й усієї Молдови, і навіть ще й усієї… (можна продовжити цей список до нескінченності) нічого не змінює, бо путін хоче панувати над усім демократичним світом, включно з Європою та США, повернувши до складу росії Фінляндію та Аляску. Оскільки путін не має армії для захоплення навіть України, зрозуміло, що звичайними видами озброєнь продовжувати війну він не може. Перемоги це не дасть. Тому план путіна є досить примітивним. Він навмисне залишає білорусь формально незалежною країною, щоб перемістити туди ядерне озброєння і завдавати ядерних ударів по Європі з білорусі (щоб атак у відповідь зазнала білорусь, а не рф. Якщо путіну буде дозволено порушити міжнародний договір 1995 року про нерозповсюдження ядерної зброї та розмістити ядерну зброю в білорусі, білорусь, безумовно, почне термоядерну атаку. Єдиний спосіб запобігти такому розвитку подій, це завдати превентивних ударів по білорусі силами НАТО в момент, коли стане відомо про те, що в білорусь почали переміщувати ядерну зброю з росії. Я впевнений, що таємно оснастити білоруські збройні сили ядерною зброєю неможливо. Але в ці дні від рішучих дій НАТО залежатиме майбутнє Європи, насамперед Польщі, Литви та України. Розраховувати на те, що в росії чи білорусі знайдуться сили, готові й здатні перешкодити термоядерній атаці, я не став би. Тут надія може бути тільки на військові можливості НАТО.

Читайте також: «путін знав, що на Заході домінуватиме бажання примирення з ним»: блогер про інтереси західних країн в українсько-російській війні

— Ланцюжок від наказу на запуск ядерних ракет до самого запуску проходить через купу виконавців. І якщо в готовності путіна застосувати ядерну зброю багато хто вже не сумнівається, чи готові його підлеглі фактично підписати смертний вирок собі та своїм близьким? Адже «відповідь» прилетить дуже швидко…

— Готові. Тому що починаючи з 2000 року в управління росією підбиралися виключно люди, які готові й на Україну напасти, й термоядерну війну із Заходом розпочати. Нам важко в це повірити і таке уявити. Ми загалом люди раціональні та очікуємо, що раціональні й наші вороги. Однак нинішні керівники росії хочуть увійти в історію як лідери, які не побоялися розпочати із Заходом та США термоядерну війну. До того ж головний розрахунок путіна в іншому: Захід і США зрозуміють, що росія готова піти на термоядерну війну, і здадуться. А якщо не здадуться, путін розпочне обстріл Європи з білорусі. І тоді вже, на думку путіна, всі точно здадуться. А якщо не здадуться… Ну, тоді «ми в рай, а вони просто здохнуть». Так що я не ігнорував би термоядерну небезпеку та діяв би на випередження.

“Путін хоче увійти в історію як лідер, який не побоявся розпочати із Заходом та США термоядерну війну”, - говорить Фельштинський (фото www.economist.com)

— Лідери, політики, високопосадовці вже кількох країн НАТО та ЄС заявили, що допомога Україні грошима та зброєю — це не зовсім те, що потрібно нам і світові. На їхню думку, НАТО вже зараз має втрутитися, відкрито допомогти військами, щоб зупинити росію. Чи зможуть це зрозуміти інші учасники Альянсу, чи повториться нещодавня історія, коли одні висловлювали занепокоєння і закликали жертв агресії віддатися Німеччині та не чинити опір, а інші взагалі допомагали Німеччині, відтягуючи й собі якісь шматки, — поки самі не опинялися в ролі жертв?

— Я вважаю, і неодноразово про це писав і говорив, що НАТО заради безпеки та добробуту насамперед країн НАТО зобов'язане вступити в цю війну відкрито, всією силою НАТО, вже на території України, ставши на її захист, причому якнайшвидше. Війна у цьому випадку закінчиться за два тижні. Я думаю, що проблема не так у небажанні НАТО ризикувати вступом у пряму конфронтацію з росією, як у спробі НАТО виграти час для подальшої підготовки до неминучого зіткнення. На жаль, це означає, що зараз Україна має битися проти росії на самоті, і ця самота, на жаль, може тривати місяці. А під час війни час тече дуже повільно.

Читайте також: Україна має законне право атакувати російську територію, — Джон Хербст

Фото в заголовку з сайту www.pravda.com.ua

3265

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів