«Я будь-що-будь повернуся додому»: рашисти чотири місяці утримують у полоні вагітну військову лікарку

«Було багато поранених, і кожна смерть ставала для Мар'яни особистою трагедією»

Про те, що чекає на дитину, дізналася, вже перебуваючи на заводі, в епіцентрі бойових дій. Встигла повідомити новину чоловікові та батькам, незабаром після чого зв'язок із нею обірвався.

Пізніше рідні побачили її серед військовополонених на відео, яке зняли та виклали до мережі окупанти.

- Прізвище Мар'яни щомісяця є у списках на обмін, але поки що цього обміну не відбулося. А час іде, і зовсім скоро їй народжувати, — розповіла «ФАКТАМ» подруга Мар'яни Ксенія. — Ми гадки не маємо, в яких вона умовах, чи можуть їй хоча б надати медичну допомогу. Мені вдалося поговорити з дівчатами, які ще у травні сиділи з Мар'яною в одній камері. Вони розповідали, що був момент, коли у цій камері одночасно перебувало понад 30 людей. Про жодні медичні обстеження не було й мови… Годували їх чимось, що навіть не можна було назвати їжею. Але Мар'яна, попри все це, не падала духом. Дівчатка розповідали, що вона намагалася посміхатися, жартувати. При цьому швидко втомлювалась і багато спала. Як вона зараз, нам залишається лише здогадуватись. Хочеться вірити, що з нею, і з дитиною все гаразд.

Читайте також: Хто має відповісти за вбивства в Оленівці, де працюють та утримуються російські військовополонені, — розповідає Денис Малюська

Востаннє я переписувалася з Мар'яною 2 квітня. Ситуація у Маріуполі вже була критичною, і Мар'яна рідко коли могла вийти на зв'язок. Мені було важливо отримати від неї хоча б одне коротке повідомлення: «Я жива». 2 квітня вона написала мені, що добре, і що вона мене любить. Більше ніяких подробиць — у тій ситуації їй було не до розмов та переписок. Мар'яна ніколи не скаржилася, вона дуже сильна людина. У ЗСУ служить понад три роки. Після медичної академії її направили до Бердянська, де вона була начальником медичної служби. А вже з Бердянська їх перевели до Маріуполя… Бути військовим лікарем — це дуже важка робота, практично без відпочинку та вихідних. Але Мар'яна була дуже віддана своїй справі.

Менш як рік тому Мар'яна вийшла заміж. Коли почалася війна, вона не знала, що чекає на дитину. З'ясувала це, вже перебуваючи під обстрілом у підвалі металургійного комбінату.

«Страшно подумати, що означає народжувати в полоні»

- Мар'яна почала швидко втомлюватись і в якийсь момент зрозуміла, що вагітна, — розповіла ICTV сестра Мар'яни Анна Марцинкевич. — Ми були шоковані. «Я нічого не зможу зробити, я звідси не вийду», — сказала сестра. Тоді вони вже по півдня не могли вийти з укриття, так сильно їх бомбили. Наші розмови з Мар'яною були короткими, там рідко вдавалося зловити зв'язок. Сестра встигала тільки сказати, що вона жива, ціла, і любить нас… Якось зізналася, що їй страшно. Мар'яна і до повномасштабної війни неодноразово була на «нульових» позиціях, і вже думала, що бачила все. «Виявилося, ні. Такого, як зараз, я ніколи не бачила, — сказала сестра. — Коли я ненадовго лягаю до свого спальника, згадую дім і плачу. Як поплачу, стає легше. Я збираюся силами, адже на мене чекають люди, яким потрібна допомога». Мар'яна рятувала і військовослужбовців, і цивільних, серед яких були й зовсім маленькі діти… Було багато поранених, і неможливо було врятувати всіх. Сестра це розуміла, але кожна смерть ставала для неї особистою трагедією. Мар'яна розповідала, що коли в неї на руках помер 22-річний хлопець, вона просто сіла і розплакалася: «Я розуміла, що це син, на якого чекає мати. Вона чекає на нього живим, а він помер». Ми не знали, як вона все це витримує. «Ти просто звикаєш, — казала Мар'яна. — Працюєш на адреналіні та не думаєш про те, що в тебе над головою летять бомби. Думаєш лише про те, як урятувати людину». Ще вона казала, що війна змусила її переосмислити своє життя. Що тепер вона зовсім інакше дивиться на хліб, воду. І розуміє, яка це цінність … Останнє її повідомлення було таким: «Зі мною все добре, жива. Ситуація погіршилася, але ми тримаємось. Я повернуся додому. Чекайте».

4 квітня Мар'яна ще була на зв'язку. А за тиждень ми дізналися, що вона в полоні. росія поширила інформацію про те, що понад п'ятдесят українців потрапили в полон, на youtube з'явилося відео. І ми побачили нашу Мар'яну. Маленьку, тендітну, у військовому бушлаті.

- Зараз вона вже на сьомому місяці. Ми нічого не знаємо про те, в якому вона стані, і дуже хвилюємось, — каже мама Мар'яни Оксана Черепушко. — Мар'яна все своє життя допомагала людям. Ще в дитинстві, коли її сестричка зазнала травми, вона сказала: «Я виросту, стану лікарем і обов'язково тебе вилікую». І вона ним стала. І вирішила, що хоче бути саме військовим лікарем. У той момент уже йшла війна на Донбасі, і Мар'яна говорила, що хоче бути корисною там, де вона найбільш потрібна.

Читайте також: «Це війна на знищення. Або ми, або вони»: Мирослав Гай про тортури українського полоненого

- Мар'яна — дивовижна людина, — каже Ксенія. — Цілеспрямована, рішуча, завжди зібрана. І водночас така тендітна та жіночна. Вона має чудове почуття гумору, вміє подивитися на будь-яку проблему під іншим кутом. Що б у житті не сталося, після розмови з нею завжди ставало легше. Вона — військовий лікар, капітан медичної служби, рятує людей. А поза службою — жінка, яка чудово готує, обожнює читати, ходити до театру… Я дуже за нею сумую. І сподіваюся, що нам вдасться добитися її якнайшвидшого обміну — щоб дитина народилася тут, на підконтрольній Україні території. Страшно подумати, що означає народжувати, коли ти військовополонена. Що там відбувається, які там умови? А якщо, не дай Боже, виникнуть ускладнення… Ми зараз намагаємось залучити до цього питання всі можливі організації, які можуть на щось вплинути. Адже від того, чи найближчим часом обміняють Мар'яну, зараз залежать навіть не одне, а цілих два життя — її та її дитини.

Раніше «ФАКТИ» писали про те, що сім'ї маріупольських лікарів, які потрапили в полон до росіян, звернулися до міжнародних організацій з відкритим листом, у якому пишуть, що росія приховує інформацію про полонених, навмисне порушуючи Женевську конвенцію.

4381

Читайте нас у Facebook