Не знаю, чи це так було насправді, тепер це не перевірить вже ніхто, але біографи знаменитого австрійського композитора Франца Йозефа Гайдна описали дивовижну історію появи на світ однієї з найвідоміших його робіт. Сталося це якось. Якось Гайдн, який жив у Відні наприкінці 18-го століття, приймав у себе вдома незвичайного гостя — заможного м'ясника, який виявився любителем та знавцем його творів.

- Маестро, — з неприхованою повагою звернувся до Гайдна гість, — днями відбудеться весілля моєї доньки. Чи не могли б ви скласти до цієї події якийсь гарний менует? До кого ж ще, якщо не до прославленого Гайдна, я міг би звернутися з таким проханням?

Гайдн на подив швидко погодився і пообіцяв через день написати менует. І що ви думаєте, у призначений термін м'ясник з'явився і отримав дорогоцінний подарунок.

А ще за кілька днів Гайдн під вікнами свого будинку почув оглушливі звуки, в яких він насилу дізнався про мелодію нового менуету.

Підійшовши до вікна, композитор побачив біля ґанку чудового бика з позолоченими рогами, а поряд з ним — щасливого м'ясника з дочкою та новоспеченим зятем і цілий оркестр мандрівних музикантів. М'ясник зробив крок уперед і промовив з почуттям:

- Пане, мені здається, що найкращим висловом вдячності за прекрасний менует з мого боку може бути лише найкращий з моїх бугаїв!

Кажуть, що саме з того часу до-мінорний менует Гайдна і став називатися «Менуетом бика»…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш