Останній раз виходила на зв'язок з рідними 4 квітня: з полону звільнили жінку-медика, якій за кілька днів треба буде народжувати

В результаті обміну полоненими 21 вересня звільнили військового медика Мар'яну Мамонову, яка чекає на дитину. Про те, що вагітна, Мар'яна дізналася вже, коли перебувала у Маріуполі на металургійному комбінаті імені Ілліча, який постійно обстрілювали окупанти.

Востаннє Мар'яна виходила на зв'язок з рідними 4 квітня. Незабаром після цього її чоловік та батьки дізналися, що жінка перебуває у полоні. Зв'язку з самою Мар'яною не було, і рідні могли тільки здогадуватися, в яких умовах вона перебуває.

«Дівчата, які у травні сиділи з нею в одній камері, розповідали, що був момент, коли в цій камері одночасно перебувало понад 30 людей» , — говорила подруга Мар'яни Ксенія. — Про жодні медичні обстеження не було й мови… Годували їх чимось, що навіть не можна було назвати їжею. Але Мар'яна, попри те, що відбувається, не падала духом. Дівчатка розповідали, що вона намагалася посміхатися, жартувати. При цьому швидко втомлювалася та багато спала…".

Як з'ясували «ФАКТИ», зараз Мар'яна проходить медичне обстеження, після чого на неї чекає довгоочікувана зустріч із рідними.

«Наскільки нам відомо, з нею та з дитиною, на щастя, все гаразд, — повідомила «ФАКТАМ» подруга Ксенія. — Мар'яна ще не бачила чоловіка та батьків, але вже розмовляла з ними телефоном, вони нарешті почули її голос… Їй народжувати вже наприкінці вересня, дякувати Богові, що дитина з'явиться на світ у безпеці.

Мар'яна Мамонова служить у ЗСУ понад три роки. Після медичної академії її направили до Бердянська, де вона була начальником медичної служби. А вже з Бердянська перевели до Маріуполя. Рідні Мар'яни розповідали, що вона завжди була дуже віддана своїй справі, працювала без відпочинку та вихідних. Менш як рік тому вийшла заміж. Коли почалася війна, вона не знала, що чекає на дитину. Виявила це, вже перебуваючи під обстрілом у підвалі металургійного комбінату.

«Мар'яна почала швидко втомлюватися і в якусь мить зрозуміла, що вагітна, — розповідала сестра Мар'яни Ганна Марцинкевич. — „Я нічого не зможу зробити, я звідси не вийду“, — сказала сестра. Тоді вони вже по півдня не могли вийти з укриття, так сильно їх бомбили. Наші розмови з Мар'яною були короткими, там рідко вдавалося зловити зв'язок. Сестра встигала тільки сказати, що вона жива, ціла, і любить нас… Якось зізналася, що їй страшно. Мар'яна і до повномасштабної війни неодноразово була на „нульових“ позиціях, і вже думала, що бачила все. „Виявилося, ні. Такого, як зараз, я ніколи не бачила, — сказала сестра. — Коли я ненадовго лягаю до свого спальника, згадую дім й плачу. Як поплачу, стає легше. Я збираюся силами, адже на мене чекають люди, яким потрібна допомога“. Мар'яна рятувала і військовослужбовців, і цивільних, серед яких були зовсім маленькі діти… Було багато поранених, і не всіх можна було врятувати. Сестра це розуміла, але кожна смерть ставала їй особистою трагедією…».

Нагадаємо, внаслідок вчорашнього масштабного обміну в Україну повернулися 215 наших захисників, зокрема ті, хто захищав Маріуполь та «Азовсталь».

4841

Читайте нас у Facebook