«Виділіть 1−2 достовірні джерела новин. Всі інші приберіть зі свого інфопростору»: як пережити страх загрози ракетної атаки та ядерного удару

Останнім часом авторка телеграм-каналу «Розкажи мені. Психолог Ірина» @Irina_Psyhologist отримує від підписників повідомлення про страх ядерного удару. Як заспокоїти емоції та що робити в такому випадку, фахівець дала відповідь.

«Як би жахливо не звучало, але відчувати страх та тривогу стосовно можливої загрози життю — нормально й природно До цих почуттів додаються невизначеність та безпорадність. Адже ніхто не може гарантувати, коли, куди й чи дійсно відбудеться ця ядерна атака. Визнання неможливості на щось вплинути також посилює тривогу. Тож у цей час важливо подбати про себе. Якщо тривога накриває раптово, то впоратися допоможуть дихальні техніки. Займіть зручне положення в місці, де ніхто вас не турбуватиме. Закрийте очі та намагайтеся зосередитися на диханні. Корисною буде техніка за прямокутником: вдих на три рахунки й видих — на шість. Ви навіть можете уявляти перед собою цю фігуру. Пам’ятайте: дихання — це перше, що вам під силу контролювати в безконтрольній ситуації. Давайте собі завдання. Наприклад, знайдіть очима п'ять предметів синього кольору. Доторкніться до чотирьох речей, які мають різну текстуру. Назвіть три звуки, які чуєте прямо зараз. Якщо поруч парфуми чи кава, понюхайте їх. Або спробуйте уявити запах, який вас заспокоює. З’їжте щось яскраве на смак, наприклад цукерку. Це допоможе перемкнути увагу».

Крім того, відволіктись, за словами психолога, допоможе перегляд фільму, спорт та малювання.

«Зробіть щось приємне для себе тут і зараз. Але не придушуйте в собі емоцію. Ви маєте чітко розуміти її, але ви обираєте не тонути в ній, а зайнятися чимось корисним та ефективним. Постарайтеся прибрати її тригер, зазвичай це джерела інформації, звідки черпаєте новини, та обговорення потенційної небезпеки. Виділіть 1−2 достовірні джерела для читання новин. Все інше приберіть зі свого інфопростору. На аркуші паперу зробіть чотири колонки: „Думки, які виникли стосовно ситуації“, „Яку емоцію відчуваю?“, „Що мені хочеться зробити?“, „А що вже зробив для цього?“. Наприклад, ви прочитали новину про ядерну небезпеку. У думках — паніка та розгубленість. Емоції — тривога та страх. Вам хочеться бігти в магазин та аптеку, купуючи все, що попадає під руку. Але що ви вже зробили? Можливо, у вас уже зібрана тривожна валізка. Тож бігти зараз за продуктами — імпульсивна думка. Ви не можете вплинути на рішення росії та ймовірність застосування ядерної зброї. Проте можете зараз потурбуватися про себе та родину. Приготувати теплий чай або вечерю, обійняти дитину, вигуляти собаку тощо».

А як боротись із апатією під час війни, розповіла психологиня Анна Романик.

Читайте також: Як вивести дитину зі стану панічної атаки і що не можна робити: радить НСЗУ

605

Читайте нас у Facebook