Багато хто з нас звик звертати увагу лише на власні проблеми. В принципі, це, напевно, нормально. Якщо не помічати, як навколо тебе живуть люди, які переживають значно страшніші випробування та біди. Якщо не захоплюватися тими, хто, незважаючи на жахливі обставини, у яких волею долі їм довелося опинитися, продовжує боротися. Не опускаючи у розпачі рук і не втрачаючи віри в те, що їхня боротьба, зрештою, може принести полегшення не тільки їм самим, а й тим, хто потребує чиєїсь допомоги набагато більше.

Канадський спортсмен Теренс Стенлі Фокс (1958−1981) був дивовижною людиною. Він прославився завдяки своєму «Марафону надії», присвяченому підтримці та збору коштів для людей, які страждають на рак. Незважаючи на те, що атлет, який сам страждав на цю смертельну хворобу і залишився без однієї ноги, так і не зміг закінчити свій знаменитий забіг через всю країну, йому вдалося привернути до цієї проблеми увагу широкого загалу. Завдяки його спортивному подвигу марафон Террі Фокса тепер щорічно проводиться більш ніж у 50 країнах світу.

Террі Фокс, який народився у Вінніпезі, мріяв стати шкільним учителем фізкультури. Але його планам так і не судилося втілитись у життя. 1977 року у віці 19 років йому діагностували рак. Терренсу ампутували ногу. Але він не впадав у відчай. Через три роки Фокс спробував пробігти надмарафон — через всю Канаду — зі сходу на захід, від океану до океану. За допомогою цієї акції він хотів зібрати гроші на дослідження онкологічних захворювань. Якщо кожен канадієць пожертвує лише долар, міркував Террі, тоді вже набереться досить велика сума.

Терренс розумів, що без підготовки йому не впоратися, тож тренувався щодня. 12 квітня 1980 року за підтримки організації «Марафон надії» Террі Фокс розпочав марафон. Він занурив ногу до Атлантичного океану на березі міста Сент-Джонс. І після закінчення забігу також планував занурити ногу в Тихий океан недалеко від Ванкувера.

Кожен день марафону Террі пробігав у середньому по 42 кілометри. Ця звичайна марафонська дистанція важко дається навіть досвідченим спортсменам. А якщо враховувати те, що Террі мав лише одну ногу, а другу замінював протез, можна тільки захоплюватися силою волі цього незвичайного хлопця. До того ж рак продовжував прогресувати, і Фокс біг, відчуваючи постійний біль.

Люди виходили по всьому шляху проходження Террі, щоб зробити пожертвування. Вони щиро прагнули стати хоч трохи причетними до цієї неймовірної події. Щоправда, спортсмену так і не вдалося закінчити задумане. Рак настільки швидко поширився на легені юнака, що 1 вересня 1980 року Террі довелося перервати свій забіг, зупинившись неподалік містечка Тандер-Бей у провінції Онтаріо. Загалом він подолав 5373 кілометри.

Через 10 місяців після цього Террі Фокс помер. Проте розпочата справа не була марною. До лютого 1981 року вдалося зібрати понад 24 мільйони доларів. І це при тому, що тодішнє населення Канади складало близько 24 мільйонів людей. У наші дні благодійні марафони імені Террі Фокса проводяться вже не лише в Канаді, а й у багатьох країнах світу, а «Фонд Террі Фокса» зібрав на благодійні цілі сотні мільйонів доларів.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.