«Мені кажуть, що мої ажурні скатертини нагадують морозні візерунки на вікнах», — майстриня Анастасія Паншина

Взимку, коли на вулиці холодно, особливо хочеться домашнього затишку. Його можна привнести в оселю за допомогою таких милих дрібниць, як в'язані скатертини, свічки, гарні чашки для чаювання…

Роботи майстрині Анастасії Паншиної з Кременчука відомі у багатьох країнах світу — Франції, Великій Британії, Німеччині, США… В інтерв'ю «ФАКТАМ» вона розповіла, як створює таку красу, а також, як вписати мереживні скатертини та серветки в інтер'єр і як їх доглядати.

«В'язання — це як спорт, потрібні регулярні тренування»

— З чого все почалося?

- За освітою я кравчиня-закрійниця. Якийсь час займалася індивідуальним пошиттям одягу. Потім дев'ять років працювала продавцем канцтоварів та іграшок. А в'язанням зайнялася п'ять років тому. Отримала перше замовлення — зв'язати скатертину з тонкої пряжі. Коли її творила, вона здавалася нескінченною. Але мені це дуже подобалося. В'язання стало моєю любов'ю з першого погляду. Я вирішила створювати декор для дому: скатертини, серветки, покривала, фіранки, декоративні подушки. Багато людей говорили, що, дивлячись на створені мною мережива, відчувають захоплення та трепет. Іноді мене вмовляли розширити асортимент — в'язати шапки, одяг, сумки… Я ж вважаю: щоб досягти високого рівня певної діяльності, потрібно мати вужчу спеціалізацію. Іноді, крім декоративних виробів я в'яжу палантини, шалі та коміри, але все ж таки в пріоритеті домашній текстиль. В'яжу багато. Мій робочий день триває 8−10 годин, інколи ж і 14−16. В'язання — це як спорт, потрібні регулярні тренування.

— Яким технікам в'язання гачком віддаєте перевагу?

- Мені дуже подобається філейна техніка створення мережевого мережива. У ній гачком «малюєш», наче пензлем. Також моє особливе кохання — брюгське мереживо. Вироби в цій техніці неймовірно повітряні та ажурні.

— Що найскладніше у вашій роботі?

- Потрібно велике терпіння. Іноді працюю над однією річчю три місяці. При цьому часом використовую десять кілометрів пряжі. Прагну, щоб скатертина була ідеальною. Вона має бездоганно лежати на поверхні столу. У роботі я використовую тільки бавовну, тому що вона найкраще тримає форму і більш практична у використанні.

«Мене захоплюють старовинні мережива»

— Чи траплялися у вашій творчості чудеса?

— Якось у мене замовили штору з павичем. Мені дуже подобаються ці птахи, вони шикарно виглядають у мереживі. Яке ж було моє здивування, коли я дізналася, що замовниця має справжніх павичів.

— Як правильно вписати в'язаний текстиль в інтер'єр?

- Найкраще вони виглядають у будинках, де так званий дачний стиль. Також органічно вони виглядатимуть у прованському інтер'єрі.

— А як правильно доглядати за в'язаними гачком скатертинами та серветками?

- Догляд за такими виробами нескладний. Прання бажане ручне, але з усіх правил є винятки. Якщо модель дуже великого розміру (я в'яжу скатертини, фіранки, покривала довжиною до трьох метрів), то можна прати і в пральній машині на делікатному режимі. Ажурний виріб в техніці брюзького мережива бажано сушити в горизонтальному положенні. Я завжди крохмалю виріб і раджу це робити замовникам. По-перше, воно краще тримає форму, по-друге, тоненька плівочка крохмалю не дає проникнути забрудненням углиб пряжі. Плями від кави, чаю, кетчупу відіпрати буде набагато простіше.

— Що вас надихає на творчість?

- Мене захоплюють старовинні мережива. Дивлюся на них, любуюсь. І хочеться творити… Мереживо — тонка робота. Мені часто кажуть, що мої ажурні мережива нагадують морозні візерунки на вікнах. І я рада, що мої роботи теж комусь дарують натхнення та позитивні емоції.

Нагадаємо про інтерв'ю «ФАКТАМ» декоратора та майстра Інни Морозинської, яка гачком в'яже іграшки.

Фото з альбому Анастасії Паншиної

14522

Читайте нас у Facebook