Немолодий вже батько, бачачи, наскільки безцільно витрачає свою молодість його єдиний син, вирішив запросити того на прогулянку. Вони повільно йшли берегом лісового озера, насолоджуючись красою ранку.
Нарешті, зупинившись біля краю озера, батько присів і на мить опустив руку у прохолодну воду.
- Тобі подобається те, що нас оточує зараз? — запитав він сина.
- А хіба може комусь не подобатися такий казково гарний ліс і тихе озеро, і співи птахів, і вид гірських вершин у далечині? — запитанням на запитання відповів той.
- Тоді дивись…
Батько витяг руку з води, кілька разів обтрусив її і наблизив до обличчя сина долоню, на якій застигла велика краплина. У ній відбивалося все те, що секундою раніше перераховував юнак — і ліс, і озеро, і гори.
- Запам'ятай, сину, те саме відбувається і з часом. Одна хвилина (кожна хвилина!) відбиває все наше життя. Ось чому так важливо це щохвилини цінувати. І не марнувати своє життя…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.